Селекторна нарада з питань АПК

Днями, 26.06.2009, відбулася обласна селекторна нарада з питання збирання ранніх зернових культур і ріпаку.

У її роботі брав участь перший заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області С. В. Мішнев.

Виїзний прийом громадян

Днями, 25.06.2009, начальник Головного управління Держкомзему у Миколаївській області В. П. Янчук та перший заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області С. В. Мішнев взяли участь у виїзному особистому прийомі громадян головою облдержадміністрації у Снігурівському районі.

Вітаємо з Днем Конституції!

Шановні колеги, співгромадяни!

Вітаємо вас з державним святом – Днем Конституціїю України!

Світовий досвід свідчить, що найуспішніше розвивається та суспільна система, в якій найбільш повно розкривається творчий потенціал людини.

Саме вільна і відповідальна особа є головною рушійною силою сучасної цивілізації, творцем всіх складових суспільних відносин – політичних, економічних, соціальних, правових, етнічних, конфесійних, наукових, культурних.

Конституція України 1996 року дала поштовх для продуктивного розвитку усіх галузей національного законодавства та сфер суспільного життя.

Від усього серця бажаємо вам міцного здоров'я та творчого натхнення, добробуту і затишку у ваших родинах, мудрості і далекоглядності, високих досягнень, успіхів у праці та нових звершень заради реалізації принципів Основного Закону нашої Вітчизни – народовладдя, гуманізму та законності.

Із святом вас, дорогі співвітчизники!

Головне управління Держкомзему у Миколаївській області

Завтра - День Конституції!

Завтра, 28.06.2009, Головне управління Держкомзему у Миколаївській області не працюватиме - як і вся країна святкуватимемо День конституції. Всіх клієнтів, відвідувачів і просто гостей запрошуємо завітати до нас після свята. Чекаємо на вас у найближчий робочий день і дякуємо за розуміння.

Селекторна нарада

Днями, 23.06.2009, відбулася селекторна нарада Миколаївської обласної державної адміністрації.

У її роботи взяв участь начальник Головного управління Держкомзему у Миколаївській області В. П. Янчук.

Відбулося засідання аукціонної комісії

Позавчора, 23.06.2009, відбулося відкрите засідання аукціонної комісії з продажу об’єкта незавершеного будівництва.
У його роботі взяла участь заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області К. В. Василюк.

Взаємини з громадськими організаціями

Вчора, 23.06.2009, відбулося засідання регіональної комісії з питання діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів у Миколаївській області.
У його роботі взяла участь заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області К. В. Василюк.

Розвиток природно-заповідної сфери

Вчора, 22.06.2009, відбулася робоча нарада з питання розширення території природного заповідника "Єланецький степ".
У її роботі взяла участь заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області К. В. Василюк.

Перлини Прибужжя. Новоодеські плавні. Над Кодимою. Єланецький степ

Самої річки не видно: скільки бачить око, розлилося зелене море очеретів. Човен пливе по мутній воді, густо обсипаній ряскою. Довгий вузький коридор між густими заростями виводить на велике, чисте від буйної рослинності плесо.

Тут не глибоко. Вода тиха, стояча, рудуватими острівцями росте латаття. Дичини тут — аж кишить, головним чином качки-лисухи. Плавають зграйками, поринають, добуваючи їжу, жирують.

Фауна плавнів досить багата і різноманітна. Крім птахів, водяться тут ондатри, черепахи, змії. Умови для них відмінні, є де сховатися від зацікавленого ока — плавні займають близько 30 квадратних кілометрів, є чим поживитись. Навесні і восени під час масових перельотів плані стають для пташиних зграй своєрідною базою відпочинку.

Якщо пройти від села Кримки болотяним лугом, перебратися по потемнілій дерев’яній кладці через Кодиму — раптом пірнеш у зелений шум. Лопочуть на вітрі акації, солідно ворушать листям красені-дуби.

Звідси, від Кодими, починається Катеринівський ліс. Його заклали у тридцяті роки минулого століття на сипучих пісках. Важко приживалися дерева, особливо сосни, що складають нині велику частину лісу.

Але тепер тут на 1,5 тисячах гектарів росте понад десяток порід дерев — дуби, верби на болотах, ясені, граби, клени, білостовбурні берези...

Ліс обвивають числення рукави Кодими, що здебільшого поросли очеретами, осокою і верболозом. Тут кілька лісових озер. Водойми, покриті густою кугою, місцеві жителі називають сагами.

Саги оточують досить великі ділянки суходолу, утворюючи Казенний острів. Якщо забратися сюди рано ранком, то, здається, бачиш природу в її первісній красі.

Причаївшись за деревом, можна спостерігати за граціозними оленями і швидконогими козулями. У різноголосиці пташиного гомону виділяються сольні арії солов'їв. Іноді "сигналять" самці-фазани.

Якщо повезе, зустрінете дику свиню з виводком - смугасті поросята лакомляться жолудями і грибами, риють землю, вишукуючи їстівне коріння.

У лісі над Кодимою серед безлічі дерев є і такі, котрі привертають увагу своєю незвичайністю, навіть унікальністю.

Наприклад, ялиновий гай — цілий гектар! - єдина в області така посадка. На південних пісках, під палючим сонцем — це досить рідке явище. Адже, доглянута, ялина укоренилася там, де раніше ніколи не росла. Тому і цінність цього гайка велика, віднесений він до пам’ятників природи.

Виділяється і стара верба посередині Катеринівського лісу. Вона втричі, чи й навіть, вчетверо старіша за увесь цей лісовий масив. Лісу ще не було, коли верба стояла в розквіті.

В іншому кінці лісу, майже під самою Кодимою, ще один пам'ятник природи — три дуби. Дубам цим теж набагато більше років, ніж рукотворному лісу — більше ста. А навколо — сорокарічні сосни. Прекрасний змішаний ліс. Дуб надає йому міці, сосна — аромату, береза — витонченості, ялина — шляхетності.

У 1996 році Указом Президента України на території Єланецького і Новоодеського районів був створений природний заповідник "Єланецький степ" площею 1675,7 га. У південних степових краях, де практично всі землі розорані, дивним чином добре збереглася ця ділянка цілинного степу з ландшафтами, типовими для степової зони Правобережної України.

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

Засідання регіональної комісії

Післязавтра, 23.06.2009, відбудеться засідання регіональної комісії з питання діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів у Миколаївській області.

У його роботі братиме участь заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області К. В. Василюк.

Національний археологічний заповідник "Ольвія"

У сорока кілометрах від Миколаєва, на високому горбкуватому березі Бузького лиману, знаходиться місце, яке вже багато десятиліть приваблює до себе дослідників і усіх, небайдужих до минулого. Це — археологічний заповідник "Ольвія", якому цього року Указом Президента України надано статусу національного.

У далекій давнині, більше 2500 років тому, на півдні майбутньої України, по берегах Чорного моря і нижнього плину рік, що впадають у нього, а також лиманів виникли античні міста і оточуючі їх сільські поселення. Одним з найбільш великих серед тих міст була Ольвія — центр поліса, який охоплював весь регіон Нижнього Побужжя і проіснував близько тисячі років.

Місто-державу заснували вихідці з давньогрецького міста Мілета. Їм, мабуть, сподобалася горбкувата місцевість біля лиману, з півночі і заходу відгороджена від безкрайніх степів глибокими балками, а зі сходу — водяним бар’єром Гіпаніса (древня назва Південного Бугу).

Новий поліс назвали Ольвія, що в перекладі означає "щаслива". Це місто колись дійсно знало щасливі часи. Основу господарства Ольвії складали землеробство, скотарство, рибальство, виноградарство.

Тут розвивалися ремесла — металообробне, гончарне, деревообробне, каменярське тощо. В обмін на ремісничі вироби і товари, що імпортувалися з інших давньогрецьких центрів, ольвійські купці одержували від сусідніх племен (скіфів, сарматів) зерно, худобу, вовну, а також рабів, яких продавали на ринках метрополії.

Ольвія була рабовласницькою республікою. Вигідно розташована, вона розросталася, торгувала, багатіла. Але це притягало і ворогів: не раз над Ольвією згущалися хмари — фортечні стіни обступали войовничі племена. У 331 році до нашої ери місто витримало облогу Зопіріона — одного з полководців Олександра Македонського.

В 2-1 століттях до нашої ери Ольвія деяких час знаходилася під владою Скіфського царства, потім — понтійського царя Мітрідата. У першому столітті до нашої ери Ольвію зруйнували готи, після цього місто вже ніколи не досягало колишнього розквіту.

У 1-2 століттях нової ери тут знаходився римський гарнізон. В умовах загальної кризи рабовласницької системи Ольвія у 4 столітті нашої ери перестала існувати, як і більшість античних держав Північного Причорномор’я. На відміну від трьох інших центрів античної культури, подібних до Ольвії — Тири (м. Білгород-Дністровський, Одеська область), Херсонеса (м. Севастополь, Крим) і Пантікапея (м. Керч, Крим), життя на території яких тривало аж до наших днів, Ольвія не пережила свою епоху.

Забуте місто протягом майже півтори тисячі років поступово руйнувалося часом. Те, що залишилось від руйнівного часу, було розібрано турками для будівництва розташованої неподалік Очаківської фортеці, а потім місцевими жителями (з ольвійського каменю тут було збудовано село Парутине).

Як вважають вчені, маже тисячолітня епоха існування античних полісів у Північному Причорномор’ї значно вплинула на історію і культуру цього регіону. Відіграла свою значну роль і Ольвія — насамперед, у прискоренні соціально-економічного і політичного розвитку місцевих племен, їхньої культури.

Руїни Ольвії вітчизняні вчені відкрили наприкінці ХVІІІ століття, коли ці землі в результаті російсько-турецьких військових кампаній відійшли до Росії. Систематичні розкопки тут ведуться з початку ХХ століття. Матеріали з розкопок Ольвії зберігаються в Ермітажу, багатьох музеях України, Росії, Західної Європи й Америки.

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

Очаків. "Времён очаковских и покоренья Крыма..."

Маленькою перлиною Північного Причорномор’я справедливо називають Очаків. Він розташований там, де води Чорного моря зливаються і змішуються з водами Дніпровсько-Бузького лиману.

Містечко невеличке — два десятки тисяч жителів. Але щорічно влітку його населення збільшується в багато разів — туристи, екскурсанти і курортники відвідують ці береги, овіяні древньою історією, зігріті щедрим південним сонцем.

Чекають і радо зустрічають гостей Очакова прекрасні здравниці і будинки відпочинку, ласкаве море і повітря, настояне на морській солі й ароматі степових трав, - усе це дозволяє повноцінно відпочити, зміцнити здоров’я.

У цих місць тисячолітня історія. У місті і його околицях археологами знайдені свідчення заселення цього краю ще в епоху бронзи, залишки скіфських і сарматських курганів і помешкань, скарби ольвійських і давньогрецьких монет, сліди поселень древніх слов’ян.

Очаківська фортеця була заснована в ХV столітті литовським князем Вітовтом. Неодноразово переходила вона з рук у руки. Багаті причорноморські степи приваблювали і турецьких султанів, і кримських ханів. Від турецької назви фортеці — Ачі-Кале — і походить сучасна назва міста.

Три століття йшла завзята боротьба наших предків за ці землі. У 1788 році після кровопролитних боїв Очаків був узятий російськими військами. Операції, проведені в районі Кінбурна й Очакова під командуванням прославленого полководця О.  В. Суворова, увійшли в підручники військового мистецтва, а штурм фортеці Очаків приніс нев’янучу славу не тільки російським військам, але і запорізьким козакам під командуванням Архипа Головатого.

У нинішньому Очакові багато пам'ятників "времён очаковских и покоренья Крыма". У воєнно-історичному музеї імені О.  В.  Суворова зберігаються реліквії тих років. Біля музею піднімається пам’ятник славному полководцю, споруджений майже сторіччя назад, на честь 120-ої річниці перемоги при Кінбурні на кошти, зібрані народом.

Потьомкін, Суворов, Кутузов, Ушаков, Головатий... Багато славних імен пов’язано з історією Очакова. Тут народився, жив і працював талановитий художник мариніст, товариш І. І. Айвазовського Р. Г. Судковський. Його яскраві твори зібрані в Очаківському музеї мариністичного живопису, що носить ім’я художника.

Сьогоднішня Очаківщина — край рибалок, хліборобів, виноградарів. Широко відомі в Україні такі сільськогосподарські підприємства, як АТ "Ольвія", Очаківський рибоконсервний комбінат. З винограду, зібраного на цих щедрих землях, місцеві майстри роблять знаменитий "Рислінг Очаківський", "Перлину степу", "Оксамит України" та інші вина.

Великий потенціал і перспективи у Очакова як курортного міста. На кілька кілометрів тягнуться уздовж крутого, стрімчастого берега пляжі, будівлі пансіонатів, бази відпочинку, наметові містечка туристів.

Археологічні дослідження свідчать, що ще за часів давньогрецької колонії Ольвії тут був свого роду курортний центр: тут проводилися спортивні змагання, сюди виїжджали відпочивати й оздоровлюватися ольвіополіти.

Дослідниками-бальнеологами в околицях Очакова, біля села Чорноморка, був знайдений триметровий шар лікувального бруду, що не поступається за своїми якостями знаменитому куяльницькому (Одеса).

Тут же були відкриті запаси мінеральної води, дуже корисної при захворюваннях органі травлення, печінки. Курортний Очаків славиться і кліматом. Влітку тут не буває сильної спеки і раптових похолодань. Зима м’яка.

Неглибока морська затока постійно прогрівається сонцем, пляжі захищені від степових вітрів високим стрімчастим берегом. Благодатні місця!

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

Як бути з державними актами на право власності на земельну ділянку старого зразка?

На це та подібні запитання дає відповідь постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2008 року №1019 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року №449, якою затверджено нову форму бланка державного акта на право власності на земельну ділянку. Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

В. Четвериков
начальник відділу Держкомзему у Доманівському районі

(Газета "Трибуна хлібороба", 18.06.2009 р.)

Про права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою

Шановні громадяни!

Надаємо роз’яснення чинного земельного законодавства в зв’язку зі змінами, внесеними до Земельного кодексу України
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою" №875-VІ від 15.01.2009.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VІ від 28.12.2007 були внесені зміни до ст. 124 щодо порядку передання земельних ділянок в оренду, а саме передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" №509-VІ від 16.09.2008 внесені зміни до ст. 124 — передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 134 ЗК України, отже не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання релігійними організаціями, що легалізовані в Україні, земельні ділянки під культовими будівлями.

Згідно з ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою" №875-VІ від 15.01.2009, ст. 92 Земельного кодексу України доповнено таким змістом, що права постійного користування земельною ділянкою зі земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їхньої життєдіяльності.

Управління Держкомзему у місті Миколаєві

(Газета "Николаевские новости", 17.06.2009 р.)

Земельні питання - на телеекрані

Розпочато роботу щодо підготовки до створення телесюжету "Впровадження автоматизованої системи ведення обліку та реєстрації земельних ресурсів"

Незабаром - телебрифінг

Розпочалася підготовка до телевізійної прес-конференції голови облдержадміністрації О. М. Гаркуші з профільних земельних питань.

Підготовка до колегії ОДА

Розпочалася підготовка до засідання колегії облдержадміністрації з питань соціально-економічного розвитку районів та міст області, які знаходяться в 30-кілометровій зоні ВП НАЕК "Енергоатом" "Южно-Українська АЕС"

Кінбурнська коса

На початку 60-х років ХХ століття люди почали відроджувати Гілею на Кінбурнському півострові. Тут уже підросли зелені ряди молодого соснику, почав формуватися мікроклімат, подібний якому важко знайти на усьому північному узбережжі Чорного моря.
Аерозолі морського повітря, насиченого запахами хвої і степових трав, складають його цілющу основу. Із пустельного кутка, випаленого тисячолітнім сонцем, морський берег півострова перетворився на одну з прекрасних здравниць Чорномор'я.

До території Чорноморського біосферного заповідника належить лише мала частина Кінбурнського півострова. Багато років цей малонаселений і важкодоступний куточок Миколаївської області залишався майже поза сучасною цивілізацією.

Сьогодні тут розташовано три невеликі села — Покровка, Василівка і Покровське, де постійно проживає близько 800 чоловік.

Можливо, саме завдяки заповідній природі, Кінбурнська коса завжди приваблювала людей творчих професій. Ці місця облюбували художники, тут знаходять натхнення письменники, тут набираються сил і здоров’я городяни, які втомилися від шуму і метушні.

Місцеве населення зберігає свій традиційний уклад життя і своєрідний колорит, живе у єднанні з природою.

Ця смужка суші, яку у ясну погоду добре видно з високого очаківського берега, тягнеться зі сходу на захід паралельно материку, відокремлюючи Дніпровсько-Бузький лиман від Чорного моря.

Півострів цей довгий (близько 40 кілометрів) і вузький, найширше місце коси — не більше десяти кілометрів. А у найвужчому місці однією ногою можна стати в море, іншою - у лиман.

Кінбурнська коса — чи не самий опоетизований куточок Миколаївщини. Багато поетів і прозаїків присвятили цій благословенній землі свої твори, твори про яскраву історію, мальовничу природу, самобутні характери жителів Кінбурна.

Героїчна історія цієї землі відбита у романі "Кінбурн" українського письменника, уродженця Покрівки Олександра Глушко, про нинішні реалії життя коси можна дізнатися в романі "Червона риба" українського письменника Івана Григурко. Кінбурну присвячували свої твори художники і письменники з Києва, Москви, Одеса і багатьох інших міст.

Кінбурнська коса — унікальний природний комплекс нижньодніпровських пісків, це мозаїка піщаних степів, природних гайків і дібров, водно-болотяних об'єктів і штучно створених соснових насаджень.

Тут спостерігається значна кількість рослин ендемічних (тобто таких, що ростуть тільки тут), а також рідких і зникаючих видів, що знаходяться під охороною (береза дніпровська, чабрець дніпровський, волошка короткоголова тощо).

На цій території близько 60 видів тварин, занесених у Червону книгу України. Серед них скарабей священний, гадюка степова, ходулочник, сліпиш піщаний.

Цей район є природним міграційним шляхом багатьох видів птахів, місцем їхньої концентрації, гніздування й зимівлі.

З огляду на все це, з метою збереження біологічної і ландшафтної розмаїтості, забезпечення організованого відпочинку трудящих і потреб місцевих жителів, у 1992 році рішенням Миколаївської обласної ради на території півострова був створений регіональний ландшафтний парк "Кінбурнська коса" площею 17 890,2 га, з яких 5631,3 га акваторій.

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

"Гаряча лінія" щодо продажу земельних ділянок або прав на них на земельних торгах у Миколаївській області

12 червня представники Головного управління Держкомзему у Миколаївській області провели півгодинну "гарячу лінію" на радіоканалі "Миколаїв", присвячену питанням продажу земельних ділянок або прав на них на земельних торгах (аукціонах).

На початку ефіру радіослухачів було ознайомлено з основними положеннями нормативно-правових і законодавчих актів, які регламентують функціонування ринку землі в Україні, проінформовано про хід та процедуру здійснення торгів, наголошено на обмеженнях щодо купівлі-продажу або оренди окремих видів земельних ділянок та щодо участі у аукціонах певних категорій фізичних та юридичних осіб.

Учасники радіопрограми також окреслили базові поняття процесу продажу землі, розповіли про документи, передбачені процесом земельних торгів, розтлумачили хід їх оформлення. Окремо відзначено роль подібних заходів у запобіганні корупційним проявам та забезпеченні прозорості ринку землі, стимулюванні ефективного землекористування на засадах ринкової економіки, сприянні залученню інвестицій у розвиток територій, організації нових робочих місць, збільшенні надходжень коштів до бюджетів різних рівнів.

Так, протягом 2008 року на Миколаївщині проведено 4 аукціони, на яких продано право оренди 5 земельних ділянок загальною площею 232,569 га сумарною вартістю 275,709 тис. грн., а також об’єкт державної власності разом з земельною ділянкою площею 0,5357 га за 472,857 тис. грн. А вже за І півріччя 2009 року проведено 4 аукціони, на яких продано 3 об’єкти державної власності разом із земельними ділянками загальною площею 52,858 га сумарною вартістю 8040,406 тис. грн., а також права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 231,78 га за 179,871 тис. грн., що дозволяє казати про значний потенціал земельного ринку області у питанні земельних торгів (аукціонів).

Протягом цієї півгодинної програми до студії надійшло 5 телефонних дзвінків з різноманітними питаннями від громадян, що стосувалися всього спектру розглянутої тематики — переважно процедурного та прикладного характеру, щодо розгляду конкретних ситуацій і проблем населення у сфері земельних відносин. Всі питання було ретельно розглянуто, надано кваліфіковані відповіді фахівців Головного управління.

Працюємо за будь-якої погоди

Логотип нашого сайту оснащено інформером погоди по Миколаєву.

Відділ Держкомзему у м. Вознесенськ роз’яснює

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об'єднання земельних ділянок" №1066-VІ від 5.03.2009 р., внесено зміни до ст. 125 та ст. 126 Земельного кодексу України та викладено в наступній редакції:

Стаття 125. Виникнення права на земельну ділянку.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 126. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку.

1. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

2. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;

б) свідоцтво про право на спадщину.

3. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

О. В. Коренецький

заступник начальника відділу Держкомзему у місті Вознесенськ Миколаївської області

(Газета "День за днём", 10.06.2009 р.)

Підготовка до "гарячої лінії"

Розпочато підготовку до участі начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області В. П.Янчука у "гарячій лінії" на радіоканалі "Миколаїв"

Сільськогосподарський перепис

Розпочато підготовку до проведення пробного сільськогосподарського перепису в Баштанському районі Миколаївської області

.

Відзначаємо свято Трійці!

Сьогодні Головне управління Держкомзему у Миколаївській області не працює - як і вся країна відзначаємо свято Трійці. Всіх клієнтів, відвідувачів і просто гостей запрошуємо завітати до нас після свята. Чекаємо на вас у найближчий робочий день і дякуємо за розуміння.

Запитуйте — відповідаємо

Питання: Чи мають право громадяни передавати в оренду земельні ділянки, які є у власності для ведення особистого селянського господарства?

Відповідь: Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст. 7 Закону України "Про особисте селянське господарство" члени особистого селянського господарства мають право укладати особисто або через уповноважену особу будь-які угоди, що не суперечать законодавству.

Об’єктами оренди, згідно, ст. 3 Закону України "Про оренду землі" є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальної та державної власності. Ст. 4 цього Закону встановлено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. У відповідності зі ст. 19 Земельного кодексу України головним критерієм класифікації земель є їх основне цільове призначення, що впливає на зміст права і обов’язків суб’єктів земельних правовідносин.

Згідно статті 22 цього Кодексу земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, сільськогосподарським підприємствам — для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто, передача в оренду земельних ділянок, наданих у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, юридичним особам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва провадиться в межах однієї категорії земель без зміни їх цільового призначення, оскільки зміна відбувається лише тільки при віднесенні земель до тієї чи іншої категорії земель.

З огляду на вищенаведене, громадяни, у власності яких є земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, можуть надавати їх в оренду юридичним особам, зміни цільового призначення земель, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Л. А. Дмитренко
начальник відділу Держкомзему у Веселинівському районі Миколаївської області

(Газета "Зоря", 06.06.2009 р.)

Про зміни до Земельного кодексу України

щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядок поділу та об’єднання земельних ділянок

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок" внесено зміни до Земельного кодексу України.

Відповідно до нової редакції частини другої статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:

• цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому Законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
• свідоцтвом про право на спадщину.

Відповідно до нової редакції статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту 3 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок" до створення єдиної системи органів реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, відмітку про відчуження земельної ділянки на державному акті на право власності на землю (земельну ділянку), що відчужується, здійснює нотаріус та орган, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок.

Право власності або право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації земельної ділянки.

Вищезазначений закон набрав чинності 1 травня 2009 року.

І. Пахота
начальник відділу Держкомзему у Єланецькому районі Миколаївської області

(Газета "Єланецький вісник", 06.06.2009 р.)

Перелік об’єктів природно-заповідного фонду Миколаївщини

Об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення

№	Назва	Площа, га	Адміністративний район	Рішення про створення
1.	Природний заповідник "Єланецький степ"	1675,7	Єланецький, Новоодеський	Указ Президента України від 17.07.1996 р. №575/96
2.	Лісовий заказник "Рацинська дача"	1782,0	Вознесенський	Постанова Ради Міністрів УРСР від 28.10.1974 р. №500 "Про створення державних заказників в Українській РСР"
3	Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва "Мостівський парк"	28,0	Доманівський	Постанова Ради Міністрів УРСР №105 від 29.01.1960 р.
4	Ботанічна пам’ятка природи "Степок"	11,0	Казанківський	Розпорядження Ради Міністрів УРСР від 14.10.1975 р. №780
5	Ділянки біосферного заповідника "Волижин ліс", о-в. Довгий, о-в. Круглий	2741,0	Очаківський	Постанова Ради Народних комісарів УРСР від 14.07.1927 р. №172
6	Миколаївський зоопарк	23,0	м. Миколаїв	Постанова Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983 р. №311

Об’єкти природно-заповідного фонду місцевого значення

№	Об’єкт природно-заповідного фонду	Площа, га	Адміністративний район	Рішення про створення
Регіональні ландшафтні парки
1	Кінбурнська коса	17 890,2	Очаківський	Рішення облради №16 від 15.10.1992 р.
2	Гранітно-степове Побужжя	7394,3	Врадіївський, Кривоозерський, Первомайський, Арбузинський, Вознесенський, Доманівський, Братський	Рішення облради №10 від 06.07.2006 р., №3 від 27.05.2005 р., №5 від 23.12.1999 р., №7 від 25.10.1996 р., №10 від 28.04.1995 р., №27 від 18.03.1994 р.
3	Тилігульський	8195,4	Березанський	Рішення облради №8 від 28.04.1995 р.
4	Приінгульський	3152,7	Новобузький	Рішення облради №6 від 17.12.2002 р.
Заказники
Ландшафтні
1	Острів Довгий	6,0	м. Первомайськ	№527 від 01.10.1974 р.
2	Півострів Піщаний	260,0	Жовтневий	від 11.12.1990 р. №281, №24 від 07.07.1992 р.
3	Вовча Балка	250,0	Новоодеський	№11 від 12.03.1993 р.
4	Новопетрівські плавні	200,0	Новоодеський	№11 від 12.03.1993 р.
5	Петрово-Солониський	300,0	Миколаївський	№7 від 13.05.1993 р.
6	Мурахівський	150,0	Березнегуватський	№20 від 18.03.1994 р.
7	Висунський	50,0	Березнегуватський	№20 від 18.03.1994 р.
8	Біла Криниця	20,0	Березнегуватський	№20 від 18.03.1994 р.
9	Водоспад	30,0	Казанківський	№24 від 02.02.1995 р.
10	Попова Дача	15,0	Казанківський	№24 від 02.02.1995 р.
11	Михайлівський	87,2	Новоодеський, Вознесенський	№24 від 02.02.1995 р.
12	Пташиний	25,0	Доманівський	№20 від 18.03.1994 р.
13	Гора	197,0	Доманівський	№20 від 18.03.1994 р.
14	Михайлівський степ	1343,1	Новоодеський	Від 14.08.1997 р.
Лісові
1	Варюшино	632,0	Веселинівський	№623 від 25.12.1973 р.
2	Дорошівка	136,0	Вознесенський	№676 від 23.12.1980 р.
3	Балабанівка	510,0	м. Миколаїв	№675 від 28.12.1982 р.
4	Мішково-Погорілове	180,0	Жовтневий	№675 від 28.12.1982 р.
5	Олександрівська дача	465,0	Арбузинський	№625 від 26.12.1978 р.
6	Новоселівка	112,7	Арбузинський	№625 від 26.12.1978 р.
7	Добра Криниця ботанічний	20,0	Баштанський	№675 від 28.12.1982 р.
8	Вільне	10,0	Братський	№676 від 23.12.1980 р.
9	"Володимирівська дача"	1298,0	Казанківський	№625 від 26.12.1978 р., від 23.10.1984 р. №448
10	Байрак	10,0	Первомайський	№625 від 26.12.1978 р.
11	Кам’яна Балка	10,0	Первомайський	№625 від 26.12.1978 р.
12	Мартинівське	145,0	Вознесенський	№448 від 23.10.1984 р.
Ботанічні
1	Івано-Кепіне	25,0	Снігурівський	№336 від 16.12.1987 р.
2	Яковлівський	35,0	Березнегуватський	№336 від 16.12.1990 р.
3	Пелагеївський	123,5	Новобузький	№11 від 12.03.1993 р.
4	Скобелівська балка	10,0	Казанківський	№24 від 02.02.1995 р.
5	Мар’янівський	15,0	Казанківський	№24 від 02.02.1995 р.
6	Лощина	15,0	Снігурівський	№24 від 02.02.1995 р.
7	Кримки	7,0	Снігурівський	№24 від 02.02.1995 р.
8	Богодарівка	50,0	Новоодеський	№24 від 02.02.1995 р.
9	Єлізаветівка	10,0	Снігурівський	№24 від 02.02.1995 р.
Орнітологічні
1	Пониззя Тилігульського лиману	120,0	Березанський	№668 від 20.12.1976 р., перезатверджено №448 від 23.10.1984 р.
2	Бузький	210,0	Вознесенський	№448 від 23.10.1984 р.
Іхтіологічні
1	Південнобузький	40,0	Арбузинський	№448 від 23.10.1984 р.
2	Олександрівський	62,5	Вознесенський	№448 від 23.10.1984 р.
Гідрологічні
1	Солоне озеро	375,0	Березанський	№623 від 25.12.1979 р.
2	Підземне озеро	41,0	Вознесенський	№391 від 21.07.1972 р.
3	Щербанівське водосховище	385,0	Вознесенський	№623 від 25.12.1979 р.
4	Жовтневе водосховище	429,0	м. Миколаїв	№281 від 11.12.1990 р.
5	Софіївське водосховище	417,0	Новобузький	№281 від 11.12.1990 р.
6	Катеринівське водосховище	330,0	Веселинівський	№11 від 12.03.1993 р.
Пам’ятки природи
Комплексні
1	Курган	0,1	Березанський	№685 від 22.11.1977 р.
Ботанічні
1	Ленінське	11,0	Казанківський	№391 від 21.07.1972 р.
2	Луканівка	11,0	Кривоозерський район	№391 від 21.07.1972 р.
3	Дуб черешчатий	0,01	м. Миколаїв, вул. Адм. Макарова, 1	№391 від 21.07.1972 р.
4	Дуб	0,01	м. Миколаїв, вул. Адм. Макарова, 14	№391 від 21.07.1972 р.
5	Дуб	0,01	м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 38	№527 від 01.10.1974 р.
6	Ювілейне	11,0	Казанківський	№391 від 21.07.1972 р.
7	Волошка білоперлинна	0,3	м. Миколаїв, жилмасив "Ліски"	№283 від 05.12.1989 р.
8	Сквер "Пам’ять"	0,5	м. Миколаїв, Будинок Природи	№281 від 11.12.1990 р.
9	Себінська	11,0	Новоодеський, с. Себіно	№11 від 12.03.1993 р.
10	Зеленгорова балка	5,0	Єланецький	№7 від 13.05.1993 р.
11	Балка Широка	5,0	Єланецький	№7 від 13.05.1993 р.
12	Камениста балка	5,0	Єланецький	№7 від 13.05.1993 р.
13	Балка	3,0	Березнегуватський	№20 від 18.03.1994 р.
14	Пришиб	5,0	Березнегуватський	№20 від 18.03.1994 р.
15	Мокра Балка	30,0	Казанківський	№24 від 02.02.1995 р.
16	Каширове	5,0	Казанківський	№24 від 02.02.1995 р.
17	Балка Пенківська	25,0	Казанківський	№24 від 02.02.1995 р.
18	Рубанівський ставок	15,0	Казанківський	№24 від 02.02.1995 р.
19	Гирло р. Бакшала	5,0	Доманівський	№20 від 18.03.1994 р.
20	Старогаліцинівська	8,0	Жовтневий	№11 від 12.03.1993 р.
Гідрологічні
1	Джерело	0,01	смт Березнегувате	№391 від 21.07.1972 р.
2	Джерело	0,01	Вознесенський, с. Александрівка	№625 від 26.12.1978 р.
3	Джерело	0,01	Вознесенський, с. Ракове	№391 від 21.07.1972 р.
4	Джерело	0,01	Новоодеський, с. Новопетрівка	№391 від 21.07.1972 р.
5	Джерело	0,01	м. Вознесенськ	№391 від 21.07.1972 р.
6	Джерело	0,5	Березанський, с. Рибаковка	№281 від 11.12.1990 р.
7	Джерело "Прибужанське"	0,5	Вознесенський, с. Прибужани	№281 від 11.12.1990 р.
8	Джерело	0,5	Первомайський, с. Чаусово	№281 від 11.12.1990 р.
9	Джерело	0,5	Новоодеський, с. Зайве	№281 від 11.12.1990 р.
10	Джерело	0,01	Новоодеський, с. Кандибіне	№527 від 01.10.1974 р.
11	Джерело мінеральної води	0,01	Снігурівський, м. Снігурівка	№391 від 21.07.1972 р.
12	Турецький фонтан	0,01	м. Миколаїв, яхт-клуб	№527 від 01.10.1974 р.
13	Зоряний	25,0	Веселинівський	№11 від 12.03.1993 р.
Геологічні
1	Виступи граніту біля с. Кам’яно-Костувате	5,0	Братський	№685 від 22.11.1977 р.
2	Магматити	5,0	Єланецький	№685 від 22.11.1977 р.
3	Виступи граніту біля с. Ясногородка	5,0	Єланецький	№685 від 22.09.1977 р.
4	Турецький стіл	0,01	Первомайський, с. Мигія	№391 від 21.07.1972 р.
5	Протичанська скеля	0,03	Первомайський, с. Мигія	№391 від 21.07.1972 р.
6	Виступи гранітів біля с. Таборівка	5,0	Вознесенський	№625 від 26.12.1978 р.
Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва
1	Парк	32,0	Братський	№391 від 21.07.1972 р.
2	Парк ім. Островського	5,0	м. Вознесенськ	№668 від 20.12.1976 р.
3	Парк ім. Шевченка	0,5	м. Вознесенськ	№668 від 20.12.1976 р.
4	Парк ім. 1-го Травня	3,0	м. Вознесенськ	№668 від 20.12.1976 р.
5	Парк Вознесенської школи	1,0	Вознесенський	№391 від 21.07.1972 р.
6	Старий парк	1,0	Жовтневий, с.Мішково-Погорілове	№391 від 21.07.1972 р., №448 від 23.10.1984 р.
7	Володимирівський парк	7,0	Казанківський, Володимирівське лісництво	№391 від 21.07.1972 р., №448 від 23.10.1984 р.
8	Парк ім. Леніна	5,0	Миколаївський, с.Тернувате	№391 від 21.07.1972 р.
9	Парк Перемоги	42,0	м. Миколаїв, мкр Соляні	№391 від 21.07.1972 р.
10	Флотський бульвар	3,7	м. Миколаїв	№391 від 21.07.1972 р.
11	Парк ім. Петровського	10,0	м. Миколаїв	№391 від 21.07.1972 р.
12	Парк "Ліски"	33,0	м. Миколаїв, мкр Ліски	№391 від 21.07.1972 р.
13	Сиваський сквер	1,0	м. Миколаїв, вул. Пушкінська	№391 від 21.07.1972 р.
14	Піонерський	4,7	м. Миколаїв, вул. Адм. Макарова	№391 від 21.07.1972 р.
15	Парк ім. 68 моряків-десантників	1,4	м. Миколаїв, площа ім. В. І. Леніна	№391 від 21.07.1972 р.
16	Парк ім. Ленінського комсомолу	19,6	м. Миколаїв, вул. Космонавтів	№727 від 25.12.1975 р.
17	Комсомольський парк	4,9	м. Первомайськ	№448 від 23.10.1984 р.
18	Парк ім. Петровського	6,0	м. Первомайськ	№668 від 20.12.1976 р.
Заповідні урочища
1	Мар’ївське	388,0	Баштанський	№448 від 23.10.1984 р.
2	Хомутець	68,0	Братський	№448 від 23.10.1984 р.
3	Лісове	48,0	Братський	№685 від 22.11.1977 р.
4	Мар’їна роща	60,0	Вознесенський	№391 від 21.07.1972 р.
5	"Василева пасіка"	252,0	Вознесенський	№391 від 21.07.1972 р.
6	Молдова	103,0	Доманівський	№391 від 21.07.1972 р.
7	Лабіринт	247,0	Вознесенський	№391 від 21.07.1972 р.
8	Курячі лози	302,0	Кривоозерський район	№391 від 21.07.1972 р.
9	Чабанка	457,0	Новобузький	№448 від 23.10.1984 р.
10	Лівобережжя	226,0	Первомайський	№685 від 22.11.1977 р.
11	Дубки	106,0	м. Миколаїв, Старий Водопій	№727 від 25.12.1975 р.
12	Андріївське	1294,0	Миколаївський	№623 від 25.12.1975 р.
13	Літній хутір Скаржинського	105,7	Первомайський	№24 від 02.02.1995 р.