понеділок, 30 листопада 2009 р.

Питання для керівника та спеціалістів сектору земельно-інформаційних технологій

  1. Які форми підготовки та оприлюднення інформації мають право використовувати інформаційні служби для висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування? (стаття 6 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації").
  2. У якій формі здійснюється інформація про діяльність Кабінету Міністрів України, центральних i місцевих органів виконавчої влади? (стаття 11 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації").
  3. Які функції виконують інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування? (стаття 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації").
  4. Що означає термін "офіційна інформація органів державної влади"? (стаття 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації").
  5. Які загальні засади висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування засобами масової інформації? (стаття 2 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації").
  6. Як здійснюється акредитація журналістів i технічних працівників засобів масової інформації при органах державної влади? Чим визначається порядок доступу журналістів до інформації та документів органу державної влади? (стаття 3 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації").
  7. Мета проведення консультацій з громадськістю. Обов’язкові питання, що виносяться на консультації з громадськістю (пункти 2-3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики).
  8. Яким чином забезпечується відкритість у діяльності органу виконавчої влади у галузі земельних відносин? (Указ Президента №683 від 01 серпня 2002 року, Постанова Кабінету Міністрів України №208 від 24 лютого 2003 року).
  9. Яка роль та обов’язки структурного підрозділу центрального органу виконавчої влади, який відповідає за зв’язки із ЗМІ та громадськістю? (Положення про Управління моніторингу діяльності територіальних органів, зв’язків із ЗМІ та громадськістю).
  10. Державні органи управління у сфері земельних відносин. Структура, взаємозв’язок та підпорядкування. (Наказ Держкомзему "Про затвердження положень про територіальні органи земельних ресурсів").
  11. Повноваження обласного Головного управління земельних ресурсів (Наказ Держкомзему "Про затвердження положень про територіальні органи земельних ресурсів").
  12. Повноваження Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів (Наказ Держкомзему "Положення про головні управління Держкомзему в містах Києві та Севастополі").
  13. Повноваження управлінь (відділів) Держкомзему у Миколаївській області (Наказ Держкомзему "Положення про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення)", Наказ Держкомзему "Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі").
  14. Повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин (ст. 17 Земельного Кодексу України, статті 16, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
  15. Чи належить функція державного контролю за використанням i охороною земель до компетенції територіальних органів земельних ресурсiв (Постанова Кабінету Міністрів України вiд 12 квітня 2006 р. №494).
  16. Взаємодія органів місцевого самоврядування з територіальними органами земельних ресурсів. Координація органами місцевого самоврядування діяльності органів земельних ресурсів (стаття 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", статті 8-11 Земельного Кодексу України).
  17. Державна інформаційна політика (стаття 6 Закону України "Про інформацію").
  18. Види інформації. Інформація про діяльність державних органів влади (статті 18, 21 Закону України "Про інформацію").
  19. Інформаційний запит щодо доступу до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації. Терміни їх розгляду (статті 32, 33 Закону України "Про інформацію").
  20. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію (стаття 47 Закону України "Про інформацію").
  21. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні друкованими засобами масової інформації. (статті 20, 21, 23 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації").
  22. Сфера дії закону "Про телебачення і радіомовлення" (стаття 3 Закону України "Про телебачення та радіомовлення").
  23. Журналіст редакції друкованого засобу масової інформації. (ст. 25 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні").
  24. Порядок оголошення про проведення земельних торгів (ст. 137 Земельного Кодексу України).
  25. Форми консультацій з громадськістю, шляхи та способи їх організації. (пп. 7-10 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики).
  26. Порядок організації і проведення публічного громадського обговорення (п. 20 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики).
  27. План заходів з організації і проведення публічного громадського обговорення (п. 21 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики).
  28. План заходів з вивчення громадської думки (п. 30 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики).

неділю, 29 листопада 2009 р.

Зафіксоване зростання рейтингу

Рейтинг нашого сайту у міжнародній комп'ютерній глобальній пошуковій системі Google зріс до 2 одиниць PR з 10 можливих!

Зробимо все можливе і від нас залежне, аби рівень нашого інформаційного ресурсу і надалі зростав, а опубліковані матеріали були цікавими, корисними і пізнавальними для якомога ширшої читацької аудиторії Інтернет-користувачів як Миколаївщини, так і України, і світу.

суботу, 28 листопада 2009 р.

Чому проходить зменшення розміру земельної частки (паю) при виділенні земельної ділянки в натурі (на місцевості)?

Згідно з Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 року №666/94 при розпаюванні колективних сільськогосподарських підприємств кожному члену підприємства видавався сертифікат на право власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вигляді.

Вартість земельної частки (паю) визначалася виходячи з грошової оцінки переданих у колективну власність сільськогосподарських угідь, в основі якої, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" від 23 березня 1995 року №213 закладено шкалу грошової оцінки агровиробничих груп ґрунтів.

Тобто, при виділенні земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) у фізичних гектарах на більш родючих землях площа земельної ділянки буде меншою, ніж при виділенні такої ділянки на менш родючих землях.

Також, згідно із статтею 7 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", у разі необхідності в проектах землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) здійснюється перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю).

Із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються: деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється державними та іншими землевпорядними організаціями, які отримали в установленому законом порядку ліцензії на проведення землевпорядних робіт.

Відділ Держкомзему у Єланецькому районі Миколаївської області

пʼятницю, 27 листопада 2009 р.

Тилигульський лиман. Коблєве. На гарячих пісках і цілющих лиманах

Чорноморське узбережжя Миколаївщини, від легендарної Ольвії до межі з Одеською областю, могло би бути суцільною курортною зоною – такі благодатні тут природні умови для оздоровлення і відпочинку. Колись так і буде. А поки що на цьому узбережжі, порізаному лиманами, є кілька зон відпочинку: Очаків, Рибаківка, Коблєве.

Коблєве розташоване на самій межі з Одеською областю. Тут багато садів і виноградних плантацій. З кожним роком в країні і за її межами росте популярність високоякісних вин місцевих виноробів з АТ "Вина Коблево . Упритул до зони відпочинку примикає Тилигульський лиман, багатий на рибу, відомий пташиним царством і цілющими грязями. Тилигульський лиман з піщаними косами і степовими ділянками площею 8195,4 га був узятий під охорону в 1995 році. Рішенням обласної ради тут утворений регіональний ландшафтний парк "Тилигульський".

А на узбережжі, засадженому рукотворним сосновим лісом, на багато кілометрів простягнулися піщані пляжі, бази відпочинку і пансіонати. Колись підприємства й організації Миколаївщини, а також України і Молдавії облаштували тут свої бази відпочинку. Згодом на цей пустельний берег прийшла цивілізація: замість дерев’яних будиночків виросли багатоповерхові корпуси, широко розгорнулася торгівля, розвивалась сфера послуг і розваг. В останні роки місцева влада взялася за наведення порядку в цьому благословенному куточку, прагнучи перетворити Коблєвську зону відпочинку на сучасний курорт.

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

середу, 25 листопада 2009 р.

вівторок, 24 листопада 2009 р.

Нарада з питань розвитку заповідних об'єктів

Начальник Головного управління Держкомзему у Миколаївській області В. П. Янчук взяв участь у нараді з питання приймання-передачі територій та матеріальних цінностей до національного природного парку "Бузький Гард".

понеділок, 23 листопада 2009 р.

Виступ на телебаченні

Начальник Головного управління Держкомзему у Миколаївській області В. П. Янчук взяв участь у телепрограмі "Розмова на тему" на телеканалі "Миколаїв" з питань безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

неділю, 22 листопада 2009 р.

Гранітно-степове Побужжя

Дивне місце! Рівнинний і спокійний Південний Буг тут перетворюється на бурхливу гірську ріку. Від Мигії до Олександрівки, майже на протязі 40 кілометрів, Буг тече в крутих кам’янистих берегах, створюючи вузьку каньоноподібну долину з величними гранітними скелями, порожистим руслом, вирами й островами.

Бузькі пороги — справжня Мекка для туристів-водників, тут знаходиться одна з кращих у Європі природних трас водяного слалому. А стрімкі гранітні скелі каньйону — улюблене місце змагань спортсменів-скелелазів. Напрочуд мальовничі ландшафти цієї "гірської країни" серед українського степу приваблюють у ці місця багатьох аматорів пішого туризму, даруючи незабутні враження. Для збереження унікальних природних комплексів і історичних ландшафтів ця місцевість рішенням Миколаївської обласної ради в 1994 році була узята під охорону — тут був створений регіональний ландшафтний парк "Гранітно-степове Побужжя".

Незабаром територія заповідного об’єкта була значно розширена. Сьогодні площа парку складає 5034 га в межах Першотравневого, Арбузинського, Доманівського й Вознесенського районів Миколаївщини.

Гранітно-степове Побужжя надзвичайно цікаве своїм історичним минулим. Тут виявлені суцільні археологічні шари: палеоліт, мезоліт, неоліт, мідний і залізний віки, епоха бронзи, черняховська і трипільська культури. Є свідчення поселень кіммерійців, савроматів, скіфів, греків-ольвіополітів, древніх слов’ян, римлян. Усього в долині Південного Бугу між селами Мигія й Олександрівка виявлено 98 археологічних пам’ятників.

Особливо яскравий слід залишили в цих краях запорожці. У місці злиття Ташлика з Бугом, на острові, знаходився Гард — адміністративний центр Бузько-Гардової паланки, найбільший за розмірами серед восьми територіальних одиниць Запорізької Січі. Не менш знаменитим у ті часи було урочище Протекти з козацькою святинею — Протичанською скелею. Пороги, що збереглися до нашого часу на Південному Бузі (місцева назва — брояки), а також велика кількість островів і скель пов’язані із запорізько-гайдамацькими легендами, вони зберігають пам’ять про минуле. Навіть самі назви говорять про козацьку славу і вольницю: Запорізька Брояка, острів Козака Мамая, скелі Турецький Стіл і Пугач, Гайдамацька Балка тощо.

Гранітно-степове Побужжя — одна із самих старих ділянок суші Євразії. Ця місцевість не занурювалась у морські глибини вже протягом 60 мільйонів років і відігравала роль одного з центрів видоутворення Причорномор’я. Звідси — значна кількість унікальних об’єктів живої природи. У складі місцевої флори нараховується близько 900 видів рослин, 26 з них занесені у Червону книгу України, чотири — у Європейський Червоний список. Крім типових степових, лугових, лісових і наскальних видів, тут росте багато прибузьких і причорноморських ендеміків, а також реліктів різних геологічних епох. Це, приміром, легендарна, майже невідома фахівцям мерінгія бузька, смолка бузька, вишня Клокова, гвоздика бузька, очиток Борисової. У межах парку знаходяться основні ядра популяцій цих рослин.

У долині Південного Бугу збереглася багата фауна. Через суцільну розораність прилягаючих степів Південно-Бузький каньйон став останнім притулком для багатьох видів тварин. У парку живе не менше 9 тисяч видів комах, з них 51 вид внесений у Червону книгу України (жук-олень, вусань великий дубовий, моримус темний, поліксену, аполлон чорний, ряд бражників і джмелів). Фауна хребетних тварин нараховує близько 300 видів, 46 з них знаходиться під охороною держави (марена дніпровська, шемая дунайська, орел-карлик, видра річкова, борсук, жовтобрюх тощо). Місцева популяція полоза лісового — єдина збережена у степовій зоні Європи.

В останні роки територія ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" стає не тільки об'єктом наукових досліджень, але і місцем пізнавальних екскурсій, а також базою для проведення польової практики провідних вузів України.

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

суботу, 21 листопада 2009 р.

Землю отримають всі. Але не відразу

Як отримати державний акт, що підтверджує право власності на свою присадибну або садову ділянку? Як довго видача таких актів залишатиметься безкоштовною? Які документи для цього потрібно надати? До яких органів влади треба звертатися? Як показує практика, сьогодні ці питання дуже актуальні серед багатьох жителів Миколаївської області, особливо сільських регіонів.

Останніми роками дедалі більше людей стають власниками земельних ділянок.

Хтось ці ділянки купує, хтось отримує у спадщину, але значна частина наших громадян приватизує ту землю, яка була в їхньому користуванні. Цей процес тривав всі роки української незалежності. Однак щасливими власниками держакта на землю досі ставали, як правило, люди зі статками. Адже отримання цього документа коштувало господареві присадибної або садової ділянки від кількох сотень до кількох тисяч гривень. І далеко не всі, особливо якщо говорити про пенсіонерів, мають можливість викласти ці гроші за документи на ту землю, яку вони обробляли роками, а в багатьох випадках і десятиліттями.

Але останніми місяцями всі ми стали свідками нової хвилі земельного буму.

Причина - в постанові Кабінету Міністрів від 5 серпня 2009 року №844.

Цим документом передбачається безкоштовна видача державних актів на право власності на земельні ділянки. Якщо бути точним, то вона буде далеко не безкоштовною, тільки оплачувати її буде не громадянин, а державний бюджет.

Сьогодні завдання для громадян максимально спрощені. Для того, щоб отримати державний акт на право власності на свою земельну ділянку від господаря ділянки потрібно надати наступний пакет документів: копії паспорта, ідентифікаційного коду та рішення сільради про передачу цієї ділянки йому у власність. Якщо такого рішення немає, то громадянинові, який отримав землю в користування, необхідно також подати заяву про передачу цієї ділянки у власність. І в цьому випадку від вас буде потрібна ще й довідка з Державного земельного кадастру про те, що ви ще не маєте приватизованої ділянки землі.

Якщо мова йде про присадибні ділянки, то громадяни повинні звертатися до сільради, якщо про садівницькі ділянки за межами населених пунктів, то до відповідних райдержадміністрацій. До цих органів влади сьогодні передані копії всіх необхідних архівних документів.

Щоб краще зрозуміти, як зараз ідуть справи з приватизацією землі і видачею відповідних документів на Миколаївщині, звернемося до передісторії. У 1992 році був прийнятий відповідний декрет Кабміну, який передбачав, що протягом 1993 року всі земельні ділянки, що перебувають у користуванні громадян, будуть приватизовані. Цей процес просувався дуже повільно через підвищувану з року в рік вартість держакту та бюрократичну тяганину при оформленні документів. Тому дію цього декрету неодноразово продовжували. За словами начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області Володимира Янчука, за час дії цього декрету в Миколаївській області було визначено кількість громадян, які мають право на приватизацію земельних ділянок. Їх виявилося майже 350 тисяч.

За ці роки майже 280 тисяч з них подали заяви на приватизацію своїх ділянок, по яких місцеві органи самоврядування прийняли відповідні рішення, і до початку дії постанови №844 в Миколаївській області з 280 тисяч громадян, які подали заяви, майже 230 тисяч отримали свої держакти на право власності на земельні ділянки.

Таким чином, за інформацією Головного управління Держкомзему у Миколаївській області, без держактів на землю залишилося близько 120 тисяч громадян, документація по яких і становить той обсяг робіт, що потрібно виконати відповідно до Постанови Кабміну №844. На ці цілі з держбюджету для Миколаївської області виділено 7 мільйонів 135 тисяч гривень. Причому, початково цю суму необхідно було освоїти до кінця 2009 року. Спочатку на виготовлення одного держакта передбачалося 56,6 грн., але вже 21 жовтня в постанові Кабмін №1112 ця сума зросла до 153 грн. Але найголовніше те, що цією ж постановою продовжено і термін видачі громадянам безкоштовних держактів на землю. Хто не отримав їх у цьому році, зможе це зробити в 2010. Причини перенесення термінів зрозумілі: зараз кінець осені, сезон польових землевпорядних робіт закінчується. Зменшився світловий день, холод, дощ, розмокла земля та інші труднощі. Не кажучи вже про епідемію грипу. Взагалі сезон польових робіт у сфері землеустрою починається 15 квітня і повинен був закінчитися ще 15 жовтня. Але, тим не менше, сезон продовжили, і люди зараз працюють.

Ще до 1 вересня для області була визначена потреба в трудових ресурсах для роботи "в полі", вона склала 490 осіб, при тому, що на той момент у всіх землевпорядних організаціях області не було й 50. Щоб укомплектувати польові бригади, довелося залучати і студентів профільних вишів, і людей, що перебувають на обліку в службі зайнятості.

Для них були організовані спеціальні двотижневі курси, тоді як в технікумі навчальна програма розрахована на 4 роки. На сьогоднішній день у полі працюють 175 бригад, що налічують 500 осіб.

Кількість польових бригад в нашій області найбільша по Україні, і, отже, Миколаївщина лідирує за виконанням польових робіт. На сьогоднішній день вже проведено обміри 21 тисячі земельних ділянок. Що стосується темпів видачі держактів на землю, то вони якраз відносно невеликі. Але, на думку Володимира Янчука, зараз і не час їх видавати. Стратегія Головного управління полягає в тому, що доки погода дозволяє, потрібно виконати максимальну кількість робіт в полі. А видавати акти можна буде й тоді, коли підуть дощі з мокрим снігом або вдарять морози. Тоді настане час для камеральних робіт - так у сфері землеустрою називаються роботи з розробки і створення технічної документації, затвердження її на сесіях сільських рад, узгодження з районними відділами земельних ресурсів та виготовлення держактів.

Для своєчасного виконання камеральних робіт створено комп'ютерний зал у Миколаївській регіональній філії Центру державного земельного кадастру.

Там встановлено 10 комп'ютерів та 10 принтерів. Це обладнання дозволяє за день виготовляти 700-800 держактів. Таку саму потужність має і обладнання інституту землеустрою. За словами Володимира Янчука, при необхідності, виконання камеральних робіт можна організувати у три зміни. А ось польові роботи потрібно максимально зробити зараз, поки дозволяє погода. Крім людських ресурсів, для виконання цих робіт потрібні додаткові транспорт і паливо.

- Необхідно зазначити, що і облдержадміністрація та райдержадміністрації надають підрозділам Держкомзему посильну допомогу. Те, що зроблено - це заслуга, перш за все, працівників землевпорядних організацій, органів місцевого самоврядування, обласної та районних держадміністрацій, - говорить В. Янчук. - Сьогодні польові бригади забезпечені і проживанням, і харчуванням, і всім необхідним. Ця допомога особливо важлива в умовах, коли коштів, що виділяються держбюджетом, недостатньо. До того ж, виділені кошти надходять тільки за фактом виконання робіт і оборотних коштів не вистачає.

За кількістю обміряних земельних ділянок найкраще справи йдуть в Баштанському і Казанківському районах - понад 2000 ділянок. За ними впритул йдуть Веселинівський, Єланецький, Новобузький і Вознесенський райони. У той же час більш повільними темпами працюють сьогодні в Арбузинському та Березнегуватському районах.

Ще раз звертаємо увагу читачів, що безкоштовне отримання державного акта на право власності на земельні ділянки не обмежується цим роком, як спочатку передбачалося постановою Кабміну №844. Додатковою постановою №1112 термін виготовлення та видачі держактів за рахунок бюджету продовжені до закінчення 2010 року. І хто не встигне отримати цей документ зараз, зможе зробити це наступного року.

Олександр Мірошниченко

пʼятницю, 20 листопада 2009 р.

До уваги громадян!

На ваші запитання про порядок безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки відповість начальник Відділу Держкомзему у місті Очаків Миколаївської області Кифоренко Валентина Вікторівна 26 листопада 2009 року з 15.00 до 16.00 за тел.: 3-07-17

(Газета "Очаків", 20.11.2009 р.)

середу, 18 листопада 2009 р.

Сім природних чудес Миколаївщини

Обласна акція "7 природних чудес Миколаївщини" проводилася в рамках Загальнонаціональної акції "7 природних чудес України" за ініціативою народного депутата України Романа Забзалюка. Її мета — привернути увагу громадськості до унікальних об'єктів природи Миколаївської області, які можуть стати успішною візитівкою нашого краю та сприяти її збереженню.

1 жовтня за висновками експертних оцінок та інтернет-голосування визначено сім фіналістів конкурсу "7 природних чудес Миколаївщини": Петропавлівський та Актівський каньйони, Тилігульський лиман, Мігійський каньйон, Ольвійська хора, Трикратський ліс, заповідні урочища "Лабіринт" та "Василева пасіка", Регіональний ландшафтний парк "Приінгульський", Волижин ліс та Ягорлицька затока (Кінбурнська коса).

Сім фіналістів отримали дипломи та спеціальну відзнаку оргкомітету. За підсумками акції буде виданий туристичний довідник, підготовлені статті, теле- та радіопрограми, у яких буде надана інформація про всі об'єкти-переможці.

Волижин ліс — найбільший природний лісовий масив Кінбурнської коси, площа 203 га. Це рештки знаменитої Гілеї — країни лісів, яка існувала тут за описами старогрецького історика Геродота у V столітті до нашої ери. Велетенський дуб, який дивом уцілів на узбережжі Дніпро-Бузького лиману, є чи не найстарішим деревом на Миколаївщині — йому 600-700 років. Волижин ліс водить до складу Чорноморського біосферного заповідника.

Ягорлицька затока — знаходиться в північно-західній частині Чорного моря в межах Очаківського району Миколаївської області та Голопристанського району Херсонської області. Входить до складу РЛП "Кінбурнська коса" та Чорноморського біосферного заповідника.

Вона занесена до переліку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення (Рамсарські угіддя), головним чином, як середовище існування водоплавних птахів, яких тут скупчується десятки тисяч особин.

Затока разом з чисельними островами та озерами (34 000 га) має виключне значення для збереження біорізноманіття, в тому числі рідкісних видів. Так, на островах Круглий та Довгий виявлене місце гніздування представника арктичної фауни — гаги звичайної, яка занесена в Червону книгу України. Угіддя Ягорлика є також важливим для нагулу багатьох видів риб.

Ольвійська хора — на узбережжі Дніпро-Бузького лиману в околицях Ольвії збереглися унікальні ділянки справжніх та пустельних степів з участю багатьох представників флори та фауни, які перебувають під охороною держави. Тут виявлені нові місцезростання пізньоцвіту ангарського, тюльпана Шренка та зморшка степового, занесених до Червоної книги України. Відзначено високу щільність глобально вразливого виду — сиворакші, яка гніздиться в берегових обривах лиману.

У складі літоральних угрупувань трапляються ендемічні та "червонокнижні" види рослин — морківниця прибережна та астрагал дніпровський. Кліфова зона та прилеглі акваторії лиману є важливим міграційним коридором для птахів, у тому числі таких рідкісних як гоголь, мартин каспійський, орлан-білохвіст, казарка червоновола, беркут, сапсан.

Древні береги, прорізані чисельними ярами та балками зберегли в цілому надзвичайно мальовничий вигляд та заслуговують на посилену охорону.

(Газета "Очаків", 20.11.2009 р.)

вівторок, 17 листопада 2009 р.

Чорноморський біосферний заповідник

Батько історії Геродот, який відвідав ці краї ще в 5 столітті до н. е., залишив запис, що став основою легенди про Гілею. "Якщо перейти Борисфен, - записав він на своїх пергаментних сторінках, - перша від моря країна — Гілея, якщо йти нагору від неї — там живуть скіфи-хлібороби, яких елліни, що живуть біля річки Гіпаніс, звуть борисфенітами, а самих себе ольвіополітами...". (Гілея в перекладі з давньогрецького — земля, покрита густими лісами).

Перші дослідники Кінбурнського півострова не знайшли тут нічого такого, що нагадало б їм райську країну, описану Геродотом. Сумна одноманітна картина: піски, солончаки, безлюддя. Піщані пагорби (тут вони звуться "кучугурами"), озерця в очереті та солоні болота, хирлява, випалена нещадною спекою травичка...

І раптом — що за диво! - вільхові крони змикаються над головами — так, що навіть у ясний день під ними сутінно. Старі-престарі корчуваті верби схиляються над озером. Суцільна стіна з гнучкої лози, жостеру, тернику й ожини — непролазні хащі. Невідомо ким протоптана серед півтораметрових трав стежинка приводить до патріарха лісу — могутнього дубу. Нескінченна симфонія пташиних голосів...

Це — не казка і не фантазія. Це Волижин ліс, що розкинувся на Кінбурнському півострові, маленька ділянка Чорноморського державного заповідника, зримий доказ того, що легенди про Гілею мали під собою життєву основу.

Чорноморський заповідник, створений у 1927 році, об’єднав залишки пралісів на Кінбурнському півострові і південних берегах Дніпровсько-Бузького лиману, ділянки цілинного степу в північно-західному Причорномор'ї і численні піщані острови з водоохоронною зоною в Ягорлицькій і Тендрівській затоках. Під охорону взяли мільйонокриле пташине царство і рідкісні види ссавців.

Нині Чорноморський біосферний заповідник — унікальне явище в Україні. Цей комплекс природних дібров і водно-болотяних угідь має міжнародне значення.

Серед сухого степу, піщані пагорби якого покриті щільним типчаком, ковилою, мохом, очам мандрівника відкриваються переліски, гаї, наповнені пташиним гомоном і щебетанням. Картину доповнюють озера, береги яких поросли очеретом, а на тихих плесах — безліч качок, чайок, куликів. На обрії блакитним маревом видніються мілководні морські затони, обрамлені червоними солеросами-солончаками. На мерехтливій поверхні заток темними хмаринами плавають заповідні острови.

Це тільки перше враження, воно далеко не вичерпує всієї розмаїтості ландшафту, флори і фауни заповідника. Його ділянки, що займають біля трьох тисяч гектарів суші на території Миколаївської області (і плюс понад шість тисяч гектарів на території Херсонщини), а також більше 350 км2 водних просторів у Ягорлицькій і Тендрівській затоках, неповторні за своєю красою, багатству рослинного і тваринного світу. Якщо говорити мовою сухої статистики, Чорноморський заповідник — це близько 600 видів диких рослин, у тому числі 24 лікарські, це 280 видів пернатих і близько 50 видів ссавців.

Розташований на одному з магістральних шляхів пташиних перельотів, заповідник дає притулок і їжу майже 300 видам пернатих. Серед них є досить унікальні й рідкісні види. Наприклад, чорноголові чайки в такій кількості не гніздяться більше ніде у світі. Або релікт пташиного царства — орлан-білохвост. Тут можна зустріти фазанів і оленів, зайців і лисиць, диких кіз і кабанів, сірих і білих чапель, пеліканів і лебедів, почути солов'я й іволгу.

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

неділю, 15 листопада 2009 р.

Питання для керівника і спеціалістів юридичного відділу

  1. Зміст права власності, непорушність права власності (статті 317, 319, 321 Цивільного кодексу України).
  2. Поняття i види права власності (стаття 355 Цивільного кодексу України).
  3. Зміст права земельного сервітуту, види права земельного сервітуту, порядок встановлення земельних сервітутів (статті 98, 99, 100 Земельного кодексу України).
  4. Поняття спадкування, склад спадщини (статті 1216, 1218 Цивільного кодексу України).
  5. Поняття позовної давності, загальна і спеціальна позовна давність (статті 256, 257, 258 Цивільного кодексу України).
  6. Земельна ділянка як об’єкт права власності (статті 79, 80 Земельного кодексу України).
  7. Підстави набуття права на землю (стаття 116 Земельного кодексу України).
  8. Перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю i споруду (стаття 120 Земельного кодексу України, стаття 377 Цивільного кодексу України).
  9. Підстави припинення права власності на земельну ділянку (статті 140, 141 Земельного кодексу України).
  10. Умови відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (стаття 207 Земельного кодексу України).
  11. Категорії земель України, встановлення та заміна цільового призначення земель (стаття 19, 20 Земельного кодексу України).
  12. Форма та види державної експертизи землевпорядної документації (розділ 2 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").
  13. Способи захисту прав на земельні ділянки (стаття 152 Земельного кодексу України).
  14. Поняття та завдання землеустрою (стаття 181, 183 Земельного кодексу України).
  15. Регулювання земельних відносин, земельне законодавство та його завдання (статті 3, 4, 5 Земельного кодексу України).
  16. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (стаття 15 Земельного кодексу України).
  17. Використання земель житлової та громадської забудови (статті 39, 40 Земельного кодексу України).
  18. Право власності на землю держави та право власності на землю іноземних держав (статті 84, 85 Земельного кодексу України).
  19. Спільна власність на землю (статті 86, 87, 89 Земельного кодексу України).
  20. Умови припинення договору оренди земельної ділянки (статті 31, 32 Закону України "Про оренду землі").
  21. Поняття договору оренди земельної ділянки, його форма та істотні умови (статті 13, 14, 15 Закону України "Про оренду землі").
  22. Органи, що вирішують земельні спори, порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів (стаття 158, 159 Земельного кодексу України).
  23. Особи, які мають право на земельну частку (пай). Документи, що посвідчують право на земельну частку (пай) (статті 1, 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)").
  24. Норми безплатної передачі земельних ділянок громадянам (стаття 121 Земельного кодексу України).
  25. Зміст права постійного користування земельною ділянкою, порядок надання у постійне користування земельної ділянки юридичним особам (статті 92, 123 Земельного кодексу України).
  26. Виникнення права власності на права користування земельною ділянкою; документи, що посвідчують право на земельну ділянку (статті 125, 126 Земельного кодексу України).
  27. Законодавство України про звернення громадян, зміст поняття звернення (статті 2, 3 Закону України "Про звернення громадян").
  28. Вимоги до звернень громадян, термін їх розгляду (статті 5, 20 Закону України "Про звернення громадян").
  29. Поняття особистого селянського господарства (статті 1, 5 Закону України "Про особисте селянське господарство").
  30. Поняття фермерського господарства, склад земель фермерського господарства (статті 1, 12 Закону України "Про фермерське господарство").

суботу, 14 листопада 2009 р.

Взаємодія з військовими

Днями, 11.11.2009, перший заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області С. В. Мішнев взяв участь у міжвідомчій нараді військової прокуратури Миколаївського гарнізону.

пʼятницю, 13 листопада 2009 р.

Відділ Держкомзему у місті Очаків Миколаївської області оголошує конкурс

на заміщення вакантних посад державних службовців: заступника начальника відділу, завідувачів секторів, головних спеціалістів, провідних спеціалістів, спеціалістів І категорії.

Вимоги до кандидатів: повна вища освіта; за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра за спеціальностями "землевпорядкування та кадастр", "геоінформаційні системи і технології", "геодезія", "юрист"; стаж роботи за фахом не менше 5 років; обов'язкове володіння державною мовою, володіти програмою Excel та Access.

До заяви додаються такі документи: особова картка (форма П-2ДС з додатками), копії документів про освіту, декларація про доходи та зобов'язання фінансового характеру за 2008 р., копія паспорта, копія військового квитка, дві фотокартки розміром 4х6 см.

Під час проведення конкурсу кандидати складають іспит та проходять співбесіду.

Документи приймаються впродовж 30 календарних днів з дня опублікування оголошення конкурсу за адресою: м. Очаківвул. Шкрептієнка, 10.

Контактний телефон: 3-07-17

(Газета "Очаків", 13.11.2009 р.)

четвер, 12 листопада 2009 р.

Нарада щодо інвестиційного потенціалу області

Вчора, 11 листопада 2009 року, перший заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області С. В. Мішнев взяв участь у засіданні робочої групи з підготовки та проведення конференції "Інвестиційні можливості Миколаївщини – нові стани розвитку".

вівторок, 10 листопада 2009 р.

Бюджетний резерв для села

Що б не казали про відсутність грошей на селі, резерви там все-таки є. У першу чергу вони пов'язані з землею.

Кабінет Міністрів України, готуючи бюджет 2010 року, прагнув змістити акценти у взаємовідносинах центральної влади і регіонів.

Планується передати в розпорядження місцевих органів влади більше повноважень і більше коштів. Досягти цього можна, якщо залишати на місцях більшу частку зібраних тут податків.

Така схема однозначно вигідна для територій, що мають прибуткові підприємства. А от для більшості сільських рад України за нинішньої ситуації вона мало що дасть.

Адже суми зібраних тут податків більш ніж скромні. Певною мірою виправити положення могло б проведення грошової оцінки землі.

Адже значну частину податків у сільській місцевості становлять надходження, отримані від підприємців, що орендують для свого бізнесу землю в населених пунктах. Розміри цих платежів залежать від вартості цієї землі. А вона, за діючими на сьогоднішній день нормами, дуже незначна. Отже, і відрахування до бюджетів невеликі.

За словами начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області Володимира Янчука, попередній аналіз показує, що проведення грошової оцінки землі дозволить збільшити відрахування до бюджетів у 1,5-3 рази.

Однак грошова оцінка землі річ не безкоштовна, а в сільських бюджетах і так хронічно не вистачає грошей. Постійно повторюється ситуація, коли на початку року сільради передбачають кошти на грошову оцінку землі, але протягом його ці кошти раз у раз переадресовуються на інші цілі. У той же час розрахунки Головного управління Держкомзему у Миколаївській області показують, що якщо сільрада навіть візьме кредит на виконання цих робіт, то після їх проведення зможе погасити його протягом двох кварталів і далі отримувати прибуток за рахунок збільшених відрахувань.

Звичайно, грошова оцінка землі передбачає не тільки різке збільшення вартості, але і диференціацію ціни на землю. Адже, якщо землекористувач облаштував свою ділянку, підвів інженерні комунікації, дорогу тощо, грошова оцінка його землі однозначно зросте. Зросте й плата за цю землю. Для нього це буде вигідно, тому що поліпшена інфраструктура дозволить отримувати додаткові доходи.

Сьогодні маємо ситуацію, коли на Миколаївщині грошова оцінка землі зроблена в 58 відсотках сільських населених пунктів. Повністю завершена ця робота лише в 5 містах обласного значення. При цьому у 99 випадках зі 100 на ці цілі використовувалися кошти держбюджету.

За оперативною інформацією територіальних органів земельних ресурсів, роботи з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проведено лише на площі 23,3 тисячі гектарів, що становить 15% від потреби. Основна причина гальмування цього процесу - нестача коштів. Орієнтовна потреба в коштах на проведення цих робіт в області становить близько 9 мільйонів гривень. При формуванні місцевих бюджетів на 2009 рік кошти на ці цілі не передбачені, лише по місту Миколаєву закладено 250 тисяч гривень на коректування нормативної грошової оцінки.

Поповнює сільські бюджети і продаж земель. На Миколаївщині в 2009 році, не дивлячись на кризові явища, план продажу землі виконується. За підсумками 10 місяців в області продано 113 ділянок землі несільськогосподарського призначення, загальна площа яких склала трохи більше 173 гектарів. Отримано 39 мільйонів 272 тисячі гривень.

Нескладні розрахунки показують, що середня вартість 1 квадратного метра становить близько 26 гривень. Найбільша вартість у земель рекреаційного призначення - вона становить близько 50 грн. за 1 квадратний метр. Тоді як землі комерційні та промислові в середньому оцінюються у 41 і 17 гривень відповідно.

Олександр Мірошниченко

понеділок, 9 листопада 2009 р.

Оприлюднено річний план закупівель

Головне управління Держкомзему у Миколаївській області повідомляє про затвердження та оприлюднення річного плану закупівель на 2009 рік.

Пропонуємо суб'єктам підприємницької діяльності ознайомитися з цим документом з метою подальшого планування плідного співробітництва з нашим відомством у питанні реалізації послуг, передбачених у плані закупівель.


Річний план державних закупівель на 2009 рік

Головного управління Держкомзему у Миколаївській області.

(найменування замовника)

Предмет закупівлі Код КЕКВ (для бюджетних коштів) Джерело фінансування Очікувана вартість предмета закупівлі Процедура закупівлі Орієнтовний початок проведення процедури закупівлі Підрозділ/и (особа/и), яких планується залучити до підготовки тендерної документації (запиту цінових котирувань) Примітки
1 2 3 4 5 6 7 8
Культуртехнічні роботи по розкорчовуванню списаних багаторічних насаджень 1171 Кошти місцевого бюджету - Відкриті торги Листопад - Лот 1 - Культуртехнічні роботи по розкорчовуванню списаних багаторічних насаджень у ВАТ "Зелений гай" Вознесенського району;

Лот 2 - Культуртехнічні роботи по розкорчовуванню списаних багаторічних насаджень у СЗАТ "Зоря Інгулу" Баштанського району;

Лот 3 - Культуртехнічні роботи по розкорчовуванню списаних багаторічних насаджень у ВАТ "Радсад" Миколаївського"району
Роботи земляні (Рекультивація порушених земель та поліпшення малопродуктивних угідь в межах території Тарасівської сільської ради Первомайського району) 1171 Кошти місцевого бюджету - Відкриті торги Листопад -  

 

Голова тендерного комітету Перший заступник начальника – Мішнев С. В.

(посада, прізвище, ініціали)
____________

(підпис)

(за рішенням тендерного комітету від 30.10.09 №1)

неділю, 8 листопада 2009 р.

Головне управління Держкомзему у Миколаївській області оголошує конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців

Завідувач сектору, головний спеціаліст, провідний спеціаліст, головний державний інспектор, провідний державний інспектор, спеціаліст І категорії

Вимоги до кандидатів: громадянство України, повна вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра за спеціальностями "землевпорядкування та кадастр", "геоінформаційні системи і технології", "геодезія, картографія та землеустрій", "бухгалтерський облік", "правознавство", "документознавство", досвід роботи за фахом не менш як 3 роки, для спеціаліста І категорії – без вимог стажу.

Під час проведення конкурсу кандидати складають іспит і проходять співбесіду.

Документи приймаються за адресою:  Україна, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 38, управління справами та кадрової роботи, тел. 35-25-52.