Що б не казали про відсутність грошей на селі, резерви там все-таки є. У першу чергу вони пов'язані з землею.
Кабінет Міністрів України, готуючи бюджет 2010 року, прагнув змістити акценти у взаємовідносинах центральної влади і регіонів.
Планується передати в розпорядження місцевих органів влади більше повноважень і більше коштів. Досягти цього можна, якщо залишати на місцях більшу частку зібраних тут податків.
Така схема однозначно вигідна для територій, що мають прибуткові підприємства. А от для більшості сільських рад України за нинішньої ситуації вона мало що дасть.
Адже суми зібраних тут податків більш ніж скромні. Певною мірою виправити положення могло б проведення грошової оцінки землі.
Адже значну частину податків у сільській місцевості становлять надходження, отримані від підприємців, що орендують для свого бізнесу землю в населених пунктах. Розміри цих платежів залежать від вартості цієї землі. А вона, за діючими на сьогоднішній день нормами, дуже незначна. Отже, і відрахування до бюджетів невеликі.
За словами начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області Володимира Янчука, попередній аналіз показує, що проведення грошової оцінки землі дозволить збільшити відрахування до бюджетів у 1,5-3 рази.
Однак грошова оцінка землі річ не безкоштовна, а в сільських бюджетах і так хронічно не вистачає грошей. Постійно повторюється ситуація, коли на початку року сільради передбачають кошти на грошову оцінку землі, але протягом його ці кошти раз у раз переадресовуються на інші цілі. У той же час розрахунки Головного управління Держкомзему у Миколаївській області показують, що якщо сільрада навіть візьме кредит на виконання цих робіт, то після їх проведення зможе погасити його протягом двох кварталів і далі отримувати прибуток за рахунок збільшених відрахувань.
Звичайно, грошова оцінка землі передбачає не тільки різке збільшення вартості, але і диференціацію ціни на землю. Адже, якщо землекористувач облаштував свою ділянку, підвів інженерні комунікації, дорогу тощо, грошова оцінка його землі однозначно зросте. Зросте й плата за цю землю. Для нього це буде вигідно, тому що поліпшена інфраструктура дозволить отримувати додаткові доходи.
Сьогодні маємо ситуацію, коли на Миколаївщині грошова оцінка землі зроблена в 58 відсотках сільських населених пунктів. Повністю завершена ця робота лише в 5 містах обласного значення. При цьому у 99 випадках зі 100 на ці цілі використовувалися кошти держбюджету.
За оперативною інформацією територіальних органів земельних ресурсів, роботи з нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проведено лише на площі 23,3 тисячі гектарів, що становить 15% від потреби. Основна причина гальмування цього процесу - нестача коштів. Орієнтовна потреба в коштах на проведення цих робіт в області становить близько 9 мільйонів гривень. При формуванні місцевих бюджетів на 2009 рік кошти на ці цілі не передбачені, лише по місту Миколаєву закладено 250 тисяч гривень на коректування нормативної грошової оцінки.
Поповнює сільські бюджети і продаж земель. На Миколаївщині в 2009 році, не дивлячись на кризові явища, план продажу землі виконується. За підсумками 10 місяців в області продано 113 ділянок землі несільськогосподарського призначення, загальна площа яких склала трохи більше 173 гектарів. Отримано 39 мільйонів 272 тисячі гривень.
Нескладні розрахунки показують, що середня вартість 1 квадратного метра становить близько 26 гривень. Найбільша вартість у земель рекреаційного призначення - вона становить близько 50 грн. за 1 квадратний метр. Тоді як землі комерційні та промислові в середньому оцінюються у 41 і 17 гривень відповідно.
Олександр Мірошниченко
Немає коментарів:
Дописати коментар