Самої річки не видно: скільки бачить око, розлилося зелене море очеретів. Човен пливе по мутній воді, густо обсипаній ряскою. Довгий вузький коридор між густими заростями виводить на велике, чисте від буйної рослинності плесо.
Тут не глибоко. Вода тиха, стояча, рудуватими острівцями росте латаття. Дичини тут — аж кишить, головним чином качки-лисухи. Плавають зграйками, поринають, добуваючи їжу, жирують.
Фауна плавнів досить багата і різноманітна. Крім птахів, водяться тут ондатри, черепахи, змії. Умови для них відмінні, є де сховатися від зацікавленого ока — плавні займають близько 30 квадратних кілометрів, є чим поживитись. Навесні і восени під час масових перельотів плані стають для пташиних зграй своєрідною базою відпочинку.
Якщо пройти від села Кримки болотяним лугом, перебратися по потемнілій дерев’яній кладці через Кодиму — раптом пірнеш у зелений шум. Лопочуть на вітрі акації, солідно ворушать листям красені-дуби.
Звідси, від Кодими, починається Катеринівський ліс. Його заклали у тридцяті роки минулого століття на сипучих пісках. Важко приживалися дерева, особливо сосни, що складають нині велику частину лісу.
Але тепер тут на 1,5 тисячах гектарів росте понад десяток порід дерев — дуби, верби на болотах, ясені, граби, клени, білостовбурні берези...
Ліс обвивають числення рукави Кодими, що здебільшого поросли очеретами, осокою і верболозом. Тут кілька лісових озер. Водойми, покриті густою кугою, місцеві жителі називають сагами.
Саги оточують досить великі ділянки суходолу, утворюючи Казенний острів. Якщо забратися сюди рано ранком, то, здається, бачиш природу в її первісній красі.
Причаївшись за деревом, можна спостерігати за граціозними оленями і швидконогими козулями. У різноголосиці пташиного гомону виділяються сольні арії солов'їв. Іноді "сигналять" самці-фазани.
Якщо повезе, зустрінете дику свиню з виводком - смугасті поросята лакомляться жолудями і грибами, риють землю, вишукуючи їстівне коріння.
У лісі над Кодимою серед безлічі дерев є і такі, котрі привертають увагу своєю незвичайністю, навіть унікальністю.
Наприклад, ялиновий гай — цілий гектар! - єдина в області така посадка. На південних пісках, під палючим сонцем — це досить рідке явище. Адже, доглянута, ялина укоренилася там, де раніше ніколи не росла. Тому і цінність цього гайка велика, віднесений він до пам’ятників природи.
Виділяється і стара верба посередині Катеринівського лісу. Вона втричі, чи й навіть, вчетверо старіша за увесь цей лісовий масив. Лісу ще не було, коли верба стояла в розквіті.
В іншому кінці лісу, майже під самою Кодимою, ще один пам'ятник природи — три дуби. Дубам цим теж набагато більше років, ніж рукотворному лісу — більше ста. А навколо — сорокарічні сосни. Прекрасний змішаний ліс. Дуб надає йому міці, сосна — аромату, береза — витонченості, ялина — шляхетності.
У 1996 році Указом Президента України на території Єланецького і Новоодеського районів був створений природний заповідник "Єланецький степ" площею 1675,7 га. У південних степових краях, де практично всі землі розорані, дивним чином добре збереглася ця ділянка цілинного степу з ландшафтами, типовими для степової зони Правобережної України.
З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"
Немає коментарів:
Дописати коментар