У результаті земельних нововведень, здійснених в Україні протягом 1991-2007 років, пройшли значні зміни в земельних відносинах, організаційно-правових та територіальних формах землекористування, а також власності на землю.
На першому етапі земельної реформи ліквідовано монополію державної власності на неї.
Більше 50 відсотків земельного фонду України передано у власність громадян та юридичних осіб. На початку була проведена реорганізація 10 тисяч колгоспів і радгоспів, потім ― колективних та державних сільгосппідприємств, а також здійснена приватизація їхніх земель площею понад 30 млн гектарів. У результаті майже 7 мільйонів селян стали власниками земельних часток (паїв). На площі 3,7 млн га створено фермерські господарства.
Перерозподіл земель, уведення різних форм власності і господарювання та нових земельних відносин призвели до формування нового землеустрою раніше існуючої системи землекористування. Слід зауважити, що перерозподіл земель призвів до появи негативних явищ.
Роки безвідповідального використання земельних ділянок як державної, так і приватної власності стали причиною значного погіршення родючості ґрунтів. Нині виникла нагальна потреба посилення заходів щодо охорони їхньої родючості.
Тому 4 червня 2009 року Президент підписав Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів", який набирає чинності з 1 серпня 2010 року. Ним внесено зміни до Кодексу України про адміністративну відповідальність щодо Земельного кодексу та Законів України "Про землеустрій" та "Про охорону ґрунтів".
Відтепер у відповідності до прийнятих законів, на період до 1 січня 2015 року власники та користувачі, які беруть земельні ділянки сільгосппризначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею понад 100 га, повинні використовувати їх відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.
Частиною другою статті 55 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за використання земельних ділянок сільгоспвиробництва без затверджених проектів землеустрою (вони забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь) у вигляді штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, і на посадових осіб ― від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів. У відповідності до частини третьої ст. 52 ЗУ "Про землеустрій", порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Це той закон, якого потребувала Україна протягом 10 останніх років. Він допоможе зберегти родючість української землі для наших нащадків.
С. Кузьмінський,
головний державний інспектор відділу Держкомзему у Первомайському районі
(Газета "Прибузький вісник", 24.04.2010 р.)
Немає коментарів:
Дописати коментар