Особливості спадкування земельних ділянок

Громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також громадяни України — власники земельних часток (паїв) не можуть до 1 січня 2010 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї), крім передачі їх у спадщину та при вилученні земель для суспільних потреб. Отже, спадкування згадується як одна з двох можливих підстав набуття права власності на земельну ділянку.

Успадкування земельних ділянок може здійснюватися за законом та за заповітом.

Прийнята спадщина визначається належною спадкоємцеві з часу її відкриття. А з цим моментом пов’язується момент виникнення права власності на речі, що входять до складу спадщини.

Спадкоємцю необхідно прийняти спадщину, отримати свідоцтво про право на спадщину за Законом чи заповітом, на підставі свідоцтва замовити та отримати документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку — Державний акт на право власності на земельну ділянку, та здійснити його державну реєстрацію.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава та інші особи. Земельний кодекс не містить заборон щодо спадкування земельних ділянок іноземними громадянами, особами без громадянства та іноземними юридичними особами.

На період до 1 січня 2010 р. встановлено максимальну загальну площу земель сільськогосподарського призначення, яку можуть набувати на праві власності громадяни та юридичні особи, у розмірі 100 га, і водночас зазначено, що ця площа може бути збільшена у разі спадкування земельних ділянок за законом.

Юридичні особи можуть набувати земельні ділянки у власність на підставі цивільно-правових угод. Юридичні особи, які володіють земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності на праві постійного користування чи оренди, можуть придбати їх у власність на підставі договору купівлі-продажу. Якщо на земельній ділянці державної чи комунальної власності розташований об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда тощо), що є власністю юридичної особи, то остання також має право на переважне придбання (викуп) земельної ділянки під таким об’єктом у власність. Однак якщо юридична особа має намір придбати у власність незабудовану земельну ділянку, яка перебуває у державній чи комунальній власності, то придбання таких земельних ділянок може здійснюватися на земельних торгах.

Земельні ділянки можуть набуватися у власність юридичних осіб також на підставі договорів міни, довічного утримання та інших, не заборонених законом угод.

Що стосується успадкування земельних ділянок юридичними особами, то воно може мати місце виключно на основі заповіту.

К. Поплужна

завідуюча Врадіївською державною нотаріальною конторою

(Газета "Вісник Врадіївщини", 29.04.2009 р.)