понеділок, 29 червня 2009 р.

Виїзний прийом громадян

Днями, 25.06.2009, начальник Головного управління Держкомзему у Миколаївській області В. П. Янчук та перший заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області С. В. Мішнев взяли участь у виїзному особистому прийомі громадян головою облдержадміністрації у Снігурівському районі.

неділя, 28 червня 2009 р.

Вітаємо з Днем Конституції!

Шановні колеги, співгромадяни!

Вітаємо вас з державним святом – Днем Конституціїю України!

Світовий досвід свідчить, що найуспішніше розвивається та суспільна система, в якій найбільш повно розкривається творчий потенціал людини.

Саме вільна і відповідальна особа є головною рушійною силою сучасної цивілізації, творцем всіх складових суспільних відносин – політичних, економічних, соціальних, правових, етнічних, конфесійних, наукових, культурних.

Конституція України 1996 року дала поштовх для продуктивного розвитку усіх галузей національного законодавства та сфер суспільного життя.

Від усього серця бажаємо вам міцного здоров'я та творчого натхнення, добробуту і затишку у ваших родинах, мудрості і далекоглядності, високих досягнень, успіхів у праці та нових звершень заради реалізації принципів Основного Закону нашої Вітчизни – народовладдя, гуманізму та законності.

Із святом вас, дорогі співвітчизники!

Головне управління Держкомзему у Миколаївській області

субота, 27 червня 2009 р.

Завтра - День Конституції!

Завтра, 28.06.2009, Головне управління Держкомзему у Миколаївській області не працюватиме - як і вся країна святкуватимемо День конституції. Всіх клієнтів, відвідувачів і просто гостей запрошуємо завітати до нас після свята. Чекаємо на вас у найближчий робочий день і дякуємо за розуміння.

пʼятниця, 26 червня 2009 р.

Селекторна нарада

Днями, 23.06.2009, відбулася селекторна нарада Миколаївської обласної державної адміністрації.

У її роботи взяв участь начальник Головного управління Держкомзему у Миколаївській області В. П. Янчук.

четвер, 25 червня 2009 р.

Відбулося засідання аукціонної комісії

Позавчора, 23.06.2009, відбулося відкрите засідання аукціонної комісії з продажу об’єкта незавершеного будівництва.
У його роботі взяла участь заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області К. В. Василюк.

середа, 24 червня 2009 р.

Взаємини з громадськими організаціями

Вчора, 23.06.2009, відбулося засідання регіональної комісії з питання діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів у Миколаївській області.
У його роботі взяла участь заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області К. В. Василюк.

вівторок, 23 червня 2009 р.

Розвиток природно-заповідної сфери

Вчора, 22.06.2009, відбулася робоча нарада з питання розширення території природного заповідника "Єланецький степ".
У її роботі взяла участь заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області К. В. Василюк.

понеділок, 22 червня 2009 р.

Перлини Прибужжя. Новоодеські плавні. Над Кодимою. Єланецький степ

Самої річки не видно: скільки бачить око, розлилося зелене море очеретів. Човен пливе по мутній воді, густо обсипаній ряскою. Довгий вузький коридор між густими заростями виводить на велике, чисте від буйної рослинності плесо.

Тут не глибоко. Вода тиха, стояча, рудуватими острівцями росте латаття. Дичини тут — аж кишить, головним чином качки-лисухи. Плавають зграйками, поринають, добуваючи їжу, жирують.

Фауна плавнів досить багата і різноманітна. Крім птахів, водяться тут ондатри, черепахи, змії. Умови для них відмінні, є де сховатися від зацікавленого ока — плавні займають близько 30 квадратних кілометрів, є чим поживитись. Навесні і восени під час масових перельотів плані стають для пташиних зграй своєрідною базою відпочинку.

Якщо пройти від села Кримки болотяним лугом, перебратися по потемнілій дерев’яній кладці через Кодиму — раптом пірнеш у зелений шум. Лопочуть на вітрі акації, солідно ворушать листям красені-дуби.

Звідси, від Кодими, починається Катеринівський ліс. Його заклали у тридцяті роки минулого століття на сипучих пісках. Важко приживалися дерева, особливо сосни, що складають нині велику частину лісу.

Але тепер тут на 1,5 тисячах гектарів росте понад десяток порід дерев — дуби, верби на болотах, ясені, граби, клени, білостовбурні берези...

Ліс обвивають числення рукави Кодими, що здебільшого поросли очеретами, осокою і верболозом. Тут кілька лісових озер. Водойми, покриті густою кугою, місцеві жителі називають сагами.

Саги оточують досить великі ділянки суходолу, утворюючи Казенний острів. Якщо забратися сюди рано ранком, то, здається, бачиш природу в її первісній красі.

Причаївшись за деревом, можна спостерігати за граціозними оленями і швидконогими козулями. У різноголосиці пташиного гомону виділяються сольні арії солов'їв. Іноді "сигналять" самці-фазани.

Якщо повезе, зустрінете дику свиню з виводком - смугасті поросята лакомляться жолудями і грибами, риють землю, вишукуючи їстівне коріння.

У лісі над Кодимою серед безлічі дерев є і такі, котрі привертають увагу своєю незвичайністю, навіть унікальністю.

Наприклад, ялиновий гай — цілий гектар! - єдина в області така посадка. На південних пісках, під палючим сонцем — це досить рідке явище. Адже, доглянута, ялина укоренилася там, де раніше ніколи не росла. Тому і цінність цього гайка велика, віднесений він до пам’ятників природи.

Виділяється і стара верба посередині Катеринівського лісу. Вона втричі, чи й навіть, вчетверо старіша за увесь цей лісовий масив. Лісу ще не було, коли верба стояла в розквіті.

В іншому кінці лісу, майже під самою Кодимою, ще один пам'ятник природи — три дуби. Дубам цим теж набагато більше років, ніж рукотворному лісу — більше ста. А навколо — сорокарічні сосни. Прекрасний змішаний ліс. Дуб надає йому міці, сосна — аромату, береза — витонченості, ялина — шляхетності.

У 1996 році Указом Президента України на території Єланецького і Новоодеського районів був створений природний заповідник "Єланецький степ" площею 1675,7 га. У південних степових краях, де практично всі землі розорані, дивним чином добре збереглася ця ділянка цілинного степу з ландшафтами, типовими для степової зони Правобережної України.

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

неділя, 21 червня 2009 р.

Засідання регіональної комісії

Післязавтра, 23.06.2009, відбудеться засідання регіональної комісії з питання діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів у Миколаївській області.

У його роботі братиме участь заступник начальника Головного управління Держкомзему у Миколаївській області К. В. Василюк.

субота, 20 червня 2009 р.

Національний археологічний заповідник "Ольвія"

У сорока кілометрах від Миколаєва, на високому горбкуватому березі Бузького лиману, знаходиться місце, яке вже багато десятиліть приваблює до себе дослідників і усіх, небайдужих до минулого. Це — археологічний заповідник "Ольвія", якому цього року Указом Президента України надано статусу національного.

У далекій давнині, більше 2500 років тому, на півдні майбутньої України, по берегах Чорного моря і нижнього плину рік, що впадають у нього, а також лиманів виникли античні міста і оточуючі їх сільські поселення. Одним з найбільш великих серед тих міст була Ольвія — центр поліса, який охоплював весь регіон Нижнього Побужжя і проіснував близько тисячі років.

Місто-державу заснували вихідці з давньогрецького міста Мілета. Їм, мабуть, сподобалася горбкувата місцевість біля лиману, з півночі і заходу відгороджена від безкрайніх степів глибокими балками, а зі сходу — водяним бар’єром Гіпаніса (древня назва Південного Бугу).

Новий поліс назвали Ольвія, що в перекладі означає "щаслива". Це місто колись дійсно знало щасливі часи. Основу господарства Ольвії складали землеробство, скотарство, рибальство, виноградарство.

Тут розвивалися ремесла — металообробне, гончарне, деревообробне, каменярське тощо. В обмін на ремісничі вироби і товари, що імпортувалися з інших давньогрецьких центрів, ольвійські купці одержували від сусідніх племен (скіфів, сарматів) зерно, худобу, вовну, а також рабів, яких продавали на ринках метрополії.

Ольвія була рабовласницькою республікою. Вигідно розташована, вона розросталася, торгувала, багатіла. Але це притягало і ворогів: не раз над Ольвією згущалися хмари — фортечні стіни обступали войовничі племена. У 331 році до нашої ери місто витримало облогу Зопіріона — одного з полководців Олександра Македонського.

В 2-1 століттях до нашої ери Ольвія деяких час знаходилася під владою Скіфського царства, потім — понтійського царя Мітрідата. У першому столітті до нашої ери Ольвію зруйнували готи, після цього місто вже ніколи не досягало колишнього розквіту.

У 1-2 століттях нової ери тут знаходився римський гарнізон. В умовах загальної кризи рабовласницької системи Ольвія у 4 столітті нашої ери перестала існувати, як і більшість античних держав Північного Причорномор’я. На відміну від трьох інших центрів античної культури, подібних до Ольвії — Тири (м. Білгород-Дністровський, Одеська область), Херсонеса (м. Севастополь, Крим) і Пантікапея (м. Керч, Крим), життя на території яких тривало аж до наших днів, Ольвія не пережила свою епоху.

Забуте місто протягом майже півтори тисячі років поступово руйнувалося часом. Те, що залишилось від руйнівного часу, було розібрано турками для будівництва розташованої неподалік Очаківської фортеці, а потім місцевими жителями (з ольвійського каменю тут було збудовано село Парутине).

Як вважають вчені, маже тисячолітня епоха існування античних полісів у Північному Причорномор’ї значно вплинула на історію і культуру цього регіону. Відіграла свою значну роль і Ольвія — насамперед, у прискоренні соціально-економічного і політичного розвитку місцевих племен, їхньої культури.

Руїни Ольвії вітчизняні вчені відкрили наприкінці ХVІІІ століття, коли ці землі в результаті російсько-турецьких військових кампаній відійшли до Росії. Систематичні розкопки тут ведуться з початку ХХ століття. Матеріали з розкопок Ольвії зберігаються в Ермітажу, багатьох музеях України, Росії, Західної Європи й Америки.

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

пʼятниця, 19 червня 2009 р.

Очаків. "Времён очаковских и покоренья Крыма..."

Маленькою перлиною Північного Причорномор’я справедливо називають Очаків. Він розташований там, де води Чорного моря зливаються і змішуються з водами Дніпровсько-Бузького лиману.

Містечко невеличке — два десятки тисяч жителів. Але щорічно влітку його населення збільшується в багато разів — туристи, екскурсанти і курортники відвідують ці береги, овіяні древньою історією, зігріті щедрим південним сонцем.

Чекають і радо зустрічають гостей Очакова прекрасні здравниці і будинки відпочинку, ласкаве море і повітря, настояне на морській солі й ароматі степових трав, - усе це дозволяє повноцінно відпочити, зміцнити здоров’я.

У цих місць тисячолітня історія. У місті і його околицях археологами знайдені свідчення заселення цього краю ще в епоху бронзи, залишки скіфських і сарматських курганів і помешкань, скарби ольвійських і давньогрецьких монет, сліди поселень древніх слов’ян.

Очаківська фортеця була заснована в ХV столітті литовським князем Вітовтом. Неодноразово переходила вона з рук у руки. Багаті причорноморські степи приваблювали і турецьких султанів, і кримських ханів. Від турецької назви фортеці — Ачі-Кале — і походить сучасна назва міста.

Три століття йшла завзята боротьба наших предків за ці землі. У 1788 році після кровопролитних боїв Очаків був узятий російськими військами. Операції, проведені в районі Кінбурна й Очакова під командуванням прославленого полководця О.  В. Суворова, увійшли в підручники військового мистецтва, а штурм фортеці Очаків приніс нев’янучу славу не тільки російським військам, але і запорізьким козакам під командуванням Архипа Головатого.

У нинішньому Очакові багато пам'ятників "времён очаковских и покоренья Крыма". У воєнно-історичному музеї імені О.  В.  Суворова зберігаються реліквії тих років. Біля музею піднімається пам’ятник славному полководцю, споруджений майже сторіччя назад, на честь 120-ої річниці перемоги при Кінбурні на кошти, зібрані народом.

Потьомкін, Суворов, Кутузов, Ушаков, Головатий... Багато славних імен пов’язано з історією Очакова. Тут народився, жив і працював талановитий художник мариніст, товариш І. І. Айвазовського Р. Г. Судковський. Його яскраві твори зібрані в Очаківському музеї мариністичного живопису, що носить ім’я художника.

Сьогоднішня Очаківщина — край рибалок, хліборобів, виноградарів. Широко відомі в Україні такі сільськогосподарські підприємства, як АТ "Ольвія", Очаківський рибоконсервний комбінат. З винограду, зібраного на цих щедрих землях, місцеві майстри роблять знаменитий "Рислінг Очаківський", "Перлину степу", "Оксамит України" та інші вина.

Великий потенціал і перспективи у Очакова як курортного міста. На кілька кілометрів тягнуться уздовж крутого, стрімчастого берега пляжі, будівлі пансіонатів, бази відпочинку, наметові містечка туристів.

Археологічні дослідження свідчать, що ще за часів давньогрецької колонії Ольвії тут був свого роду курортний центр: тут проводилися спортивні змагання, сюди виїжджали відпочивати й оздоровлюватися ольвіополіти.

Дослідниками-бальнеологами в околицях Очакова, біля села Чорноморка, був знайдений триметровий шар лікувального бруду, що не поступається за своїми якостями знаменитому куяльницькому (Одеса).

Тут же були відкриті запаси мінеральної води, дуже корисної при захворюваннях органі травлення, печінки. Курортний Очаків славиться і кліматом. Влітку тут не буває сильної спеки і раптових похолодань. Зима м’яка.

Неглибока морська затока постійно прогрівається сонцем, пляжі захищені від степових вітрів високим стрімчастим берегом. Благодатні місця!

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"

четвер, 18 червня 2009 р.

Як бути з державними актами на право власності на земельну ділянку старого зразка?

На це та подібні запитання дає відповідь постанова Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2008 року №1019 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року №449, якою затверджено нову форму бланка державного акта на право власності на земельну ділянку. Пунктом 2 зазначеної постанови передбачено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

В. Четвериков
начальник відділу Держкомзему у Доманівському районі

(Газета "Трибуна хлібороба", 18.06.2009 р.)

середа, 17 червня 2009 р.

Про права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою

Шановні громадяни!

Надаємо роз’яснення чинного земельного законодавства в зв’язку зі змінами, внесеними до Земельного кодексу України
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою" №875-VІ від 15.01.2009.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-VІ від 28.12.2007 були внесені зміни до ст. 124 щодо порядку передання земельних ділянок в оренду, а саме передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки. Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" №509-VІ від 16.09.2008 внесені зміни до ст. 124 — передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частиною другою ст. 134 ЗК України, отже не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі використання релігійними організаціями, що легалізовані в Україні, земельні ділянки під культовими будівлями.

Згідно з ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права релігійних організацій на постійне користування земельною ділянкою" №875-VІ від 15.01.2009, ст. 92 Земельного кодексу України доповнено таким змістом, що права постійного користування земельною ділянкою зі земель державної та комунальної власності набувають релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їхньої життєдіяльності.

Управління Держкомзему у місті Миколаєві

(Газета "Николаевские новости", 17.06.2009 р.)

вівторок, 16 червня 2009 р.

Земельні питання - на телеекрані

Розпочато роботу щодо підготовки до створення телесюжету "Впровадження автоматизованої системи ведення обліку та реєстрації земельних ресурсів"

понеділок, 15 червня 2009 р.

Незабаром - телебрифінг

Розпочалася підготовка до телевізійної прес-конференції голови облдержадміністрації О. М. Гаркуші з профільних земельних питань.