Стаття 14. "Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави".
Територія Новоодеського району становить 142 848,9 га. З них 99 633,8 га, або 70% від загальної кількості, знаходиться у приватній власності, а решта — державної власності. Більшість земель передано безкоштовно у власність, що передбачено Основним Законом.
Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується державою. Воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до законодавства. За цей час органами місцевого самоврядування та Держкомземом на Новоодещині видано більше 30 тис. державних актів про право власності на землю. Громадяни приватизували земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, для ведення особистого селянського та фермерського господарств, садівництва, під гаражі. Цей документ посвідчує право на земельну ділянку.
Держава гарантує як право на землю, так і захищає права її власника.
Останнім часом внесено зміни до законодавчих актів України, якими спрощується і здешевлюється набуття права власності на землю. Ст. 156 Земельного кодексу України в переліку документів, що посвідчують право на землю, визнано цивільно-правові угоди на свідоцтво про право на спадщину. Тобто, значно спрощено процедуру переоформлення права власності на землю. Робиться відмітка в державному акті попереднього землевласника, що відміняє потребу у виготовленні землевпорядної документації. Це скорочує термін набуття права власності та заощаджує значні кошти. Даний державний акт є додатком до цивільно-правової угоди чи свідоцтва про право на спадщину.
Також спрощено процедуру відведення у власність земельних ділянок із земель державної власності. Якщо раніше проводилися погодження землевпорядної документації кожною службою окремо, за відповідну плату, то тепер це безкоштовно погоджує комісія, створена при райдержадміністрації, до складу якої входять усі зацікавлені служби. Термін погодження чітко визначено законодавством.
ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів" визначено використання сільськогосподарських земель відповідно до проектів землеустрою, що дають можливість еколого-економічного обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь. Цим забезпечується охорона сільськогосподарських земель, більша частина яких перебуває у власності громадян, власників земельних часток (паїв), котрі надали свою землю в оренду, оскільки не в змозі обробляти її самостійно. Держава зобов’язує орендарів використовувати дані землі не тільки за цільовим призначенням, а й із науково обґрунтованим дотриманням оптимального співвідношення культур у сівозмінах.
Але на даний час наше законодавство ще недосконале. Неповністю доопрацьовано порядок застосування на практиці всіх вищевказаних змін у законодавчих актах, що може призвести до порушень закону.
Є в законодавстві й недоліки, пов’язані з введенням мораторію на продаж земель сільгосппризначеннясільгосппризначення, які перебувають у власності громадян для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Таким чином держава захищає власників, але це обмежує їхні права розпоряджатися власністю, що гарантується Конституцією України. Адже існує певна категорія людей, яким необхідно реалізувати своє право на відчуження землі для задоволення нагальних потреб. Бо близько 50% власників даних земель — похилого віку. Тож є потреба у знятті мораторію на продаж земель, але під пильним контролем держави і за певних вимог до покупців. Вирішення цього питання забезпечить зняття соціальної напруги, а також надходження коштів до місцевих і Державного бюджетів.
П. Гета
(Газета "Промінь", 26.06.2010 р.)
Немає коментарів:
Дописати коментар