З турботою про землю

Реформування земельних відносин 1991-2009 років значною мірою вплинули на розміри та сталість землекористувань сільськогосподарських земель району, в результаті чого порушено і знищено систему сівозмін, що в першу чергу стало причиною нераціонального та неефективного використання земель та їх охорони. Недотримання заходів щодо охорони земель, збільшення антропогенного негативного впливу на сільськогосподарські землі, а саме – необґрунтовано інтенсивне використання земель для вирощування соняшнику, ріпаку та зернових "монокультур", неконтрольований розвиток вітрової та водної ерозії, мінімалізація внесення мінеральних та невнесення органічних добрив, нехтування парами, розорювання схилів та пасовищ, порушення системи землеробства в цілому призводять до зниження родючості ґрунтів, їх виснаження, активізації ерозійних та інших негативних процесів, що створює в цілому загрозу продовольчій безпеці країни.

Зміни правової та організаційно-господарської форм власності на засоби виробництва і землю породили утворення на території колишніх колективних сільськогосподарських підприємств значної кількості нових агроформувань, заснованих як на приватній власності на землю, так і на орендних засадах. Територія Баштанського району нараховує 170616 гектарів землі, при цьому 145827,99 га складають сільськогосподарські угіддя, з них 120113,5 га ріллі, 24003,35 га пасовищ, 1709,86 га багаторічні насадження, тобто це землі, які використовуються для проведення сільськогосподарської діяльності, і ведуть цю діяльність 19958 суб'єктів господарювання: сільськогосподарські товариства і підприємства, одноосібники, фермери, особисті підсобні господарства, різні об'єднання громадян. Крім того, на території району нараховується 4816 га відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, 2235 га заболочених земель, 1694,7 га зайнято водами, 237,2 га під відпрацьованими розробками та кар'єрами тощо, тобто це землі, частина яких в разі окультурення може бути включена в господарське використання.

З метою ведення раціонального та ефективного використання земель, відтворення та підвищення родючості грунтів, інших корисних властивостей землі Кабінет Міністрів України 11 лютого 2010 року прийняв Постанову №164 "Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах", якою для південностепового регіону встановлено наступну структуру посівних площ (у відсотках): зернові та зернобобові культури - 40-82, технічні культури – ріпак: 5-10, соняшник 12-15, картопля і овоче-баштанні культури 1-2, кормові культури 10-60, чорний пар 18-20 відсотків. Встановлено також нормативи періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі, які становлять:

- для озимого жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки – не менше, ніж через один рік;
- для пшениці озимої, картоплі, проса – не менше, ніж через два роки;
- для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі – протягом двох–трьох років поспіль;
- для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого – не менше, ніж через три роки;
- для льону – не менше, ніж через п'ять років;
- для соняшника – не менше, ніж через сім років.

Дана постанова набирає чинності з 1 серпня 2010 року, і тому всім власникам землі та сільгосптоваровиробникам вже зараз необхідно враховувати дані положення в роботі і планувати посів озимих культур у 2010 році та в подальших роках із врахуванням вимог даного нормативного документа.

Крім того, як уже повідомлялося в нашій газеті, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості грунтів" (№1443-ІV від 04.06.2009) вніс зміни до Земельного кодексу України, доповнивши статтю 22 новою частиною такого змісту: "4. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель". Робочі землевпорядні проекти, пов'язані з упорядкуванням, докорінним поліпшенням та охороною земель, раціональним їх використанням, після погодження їх у встановленому порядку розглядаються і затверджуються замовниками цих проектів. На період до 1 січня 2015 року дані вимоги поширюються лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш, як 100 гектарів. Даний Закон набирає чинності із 4 березня 2010 року.

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, визначають: розміщення виробничих будівель і споруд, формування інженерної інфраструктури, типи і види сівозмін з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва, складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні, проектування полів сівозмін, розробку плану переходу до прийнятної сівозміни, розробку природоохоронних заходів, перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозмін тощо. Для виготовлення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, необхідно звернутися до землевпорядної організації.

Стаття 55 "Порушення правил землеустрою" Кодексу України про адміністративні правопорушення за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, передбачених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь, передбачає накладення штрафу на громадян від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Настав час дій, час вжиття ефективних заходів щодо забезпечення раціонального використання земель, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля, і земля за турботу віддячить нам.

Державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель в районі А. Чорний

(За матеріалами газети "Голос Баштанщини", 03.04.2010 р.)