Законом України від 16.09.08 №509-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву"
внесено зміни і доповнення до Земельного кодексу України, в тому числі до статей 118, 123, 151. Згідно з п. 2 ст. 118 Земельного кодексу України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, а саме: а) якщо є технічний паспорт на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування, відомості про реєстрацію договору тимчасового або орендного землекористування, витяги із колишніх земельно-шнурових та погосподарських книг місцевих рад, рішення про надання земельної ділянки у нормах безоплатної приватизації та при умові наявності документа, що посвідчує право на будівлю, для членів садових товариств — при наявності проекту відведення (на товариство) і державного акта та плану організації території товариства - виготовляється технічна документація; б) в інших випадках розробляється проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідності до вимог п. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (через матеріали вибору місця розташування земельної ділянки) — це стосується проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність фізичних особам для всіх потреб, передбачених ст. 121 Земельного кодексу України (в тому числі, при передачі безоплатно у приватну власність громадянам України — членам фермерських господарств земельних ділянок із земель, що знаходяться у користуванні фермерських господарств).
Якщо на даний час було прийнято рішення про приватизацію земельної ділянки, а при обмірі земельної ділянки відрізняється від зазначеної у рішенні органів місцевого самоврядування про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, то приймається рішення, в якому зазначено: внести зміни до рішення про приватизацію земельної ділянки в частині збільшення розміру (площі) земельної ділянки; затвердити Технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Згідно зі ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою при наявності акта встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки і передачі — прийому межових знаків на зберігання та відповідних геоданих.
Згідно п. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
Це стосується проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування фізичним і юридичним особам для всіх потреб, в тому числі, у випадках, передбачених ст. 34-36 Земельного кодексу України (незалежно від наявності на земельній ділянці нерухомого майна).
Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюється у порядку, встановленому статтею 151 Земельного кодексу України.
Статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства. Відповідно до вимог ст. 32 Земельного кодексу України та розділу 5 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки, надані у користування фермерським господарствам, можуть бути безоплатно приватизовані членами останніх.
Згідно з вимогами ст. 121 Земельного кодексу України розмір земельної ділянки, яка може бути безоплатно передана у власність громадян для ведення фермерського господарства, визначається у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва мають громадяни України, зазначені у ст. 25 Земельного кодексу України, у разі приватизації земель раніше наданих сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт б розділу 3 ст. 22 Земельного кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, приватизація земельних ділянок, які знаходяться у користуванні фермерських господарств, членами цих господарств здійснюється за умови надання їх у власність для ведення фермерського господарства.
В. Іванчук
начальник відділу Держкомзему у Миколаївському районі
(Газета "Маяк", 25.04.2009, 30.04.2009, 09.05.2009 р.)
Немає коментарів:
Дописати коментар