Острів Березань

Хто тільки не бував на цьому маленькому острівці за довгі століття! Крім слов’ян — греки, римляни, готи, варяги, генуезці, турки, англійці, французи. Як тільки не називали його, цей клаптик суходолу, розташований у 12 кілометрах від Очакова, при вході в Дніпровсько-Бузький лиман. Чим же викликана така пильна увага до Березані? Розмірами? Вони невеликі: довжина з півночі на південь 850 метрів, найбільша ширина на півночі 350, на півдні — 200 метрів. Зручне географічне положення? Мабуть. Але навколо Березані мілина, береги важкодоступні, тільки з північно-західної сторони сюди можуть причалювати судна з малим осіданням. По суті, цей острівець — пустельний, порослий степовими травами і нечилсеними хирлявими деревцями. Тут немає прісної води.

Але факт залишається фактом: цей острівець здавна приваблював людей. Археологічні знахідки і свідчення вчених доводять: починаючи з 7 століття до нашої ери, грецькі колоністи заснували тут поселення, так званий емпорій, відомий як "торговище борисфенітів". Це поселення було давніше за Ольвію. Але є також докази того, що корінні жителі цих країв бували на Березані набагато раніше за грецьких колоністів: у західній частині острова розкопаний могильник аборигенів, знайдено сліди їхнього перебування — кремінний ніж, уламок кам’яної сокири.

Бували, мабуть, на острові київські князі Святослав, Ігор і Олег, виявлені тут і сліди варягів. Причалювали до цього берега і запорізькі "чайки". Є тут і залишки турецької фортеці, бетонний лабіринт бліндажів і казематів, споруджених у 1907 році як мішені для іспитів далекобійної морської артилерії.

Кожне літо тут ведуть розкопки археологи. І кожен сезон приносить нові і нові знахідки.

З висоти пташиного польоту острів схожий на корабель із двома щоглами: одна пам’ятник лейтенанту Шмідту, інша — ажурний березанський маяк. З курортної зони, з узбережжя сюди щодня приїжджають сотні людей. Кожне літо Березань відвідує близько 40 тисяч відпочиваючих. Туристи нескінченним потоком йдуть крутою звивистою стежинкою, щоб поклонитися цій бідній, випаленій сонцем, насиченій історичною пам’яттю землі.

З фотоальбому "Заповідні місця Миколаївщини"